Бомба, напад на НАТО і новий Пригожин: коли Захід припинить слухати маячню Путіна

Відбувся черговий візит Стіва Віткофіа і Джареда Кушнера до Москви. Як можна зрозуміти по гарячих слідах, Кремль не планує говорити про мир. Значить, він знову візьметься лякати світ і нагнітатиме ескалацію.

Видання Bloomberg із посиланням на джерела, наближені до російської влади, повідомляло, що Путін буцімто може застосувати тактичну ядерну зброю в Україні як крайній захід. "Ядерний попіл" — улюблена страшилка Кремля, але не єдина.

Як ядерна бомба за час війни подрібнішала до "Орєшніка"

Надувати ядерні "щоки" Путін почав ще перед повномасштабним вторгненням, — 19 лютого 2022 року провів стратегічні військові навчання з використанням ракет "Калібр", "Кинджал", "Циркон", "Іскандер" та навіть міжконтинентальної балістичної ракети "Ярс". А вже 27 лютого 2022 року диктатор наказав "перевести сили стримування російської армії в особливий режим несення бойового чергування" у відповідь на "агресивні висловлювання" лідерів держав НАТО у бік Росії. І це, на жаль, вплинуло на натовських партнерів України: можна пригадати, з яким острахом вони говорили про передачу нам зброї. В головах лідерів західного світу поселився страх ескалації, який звідти досі не вивітрився. 

Наступний напад ядерного сказу стався з Путіним у вересні 2022-го, коли він проголосив "приєднання" чотирьох українських областей до Росії. Тоді погрожував застосувати "різні засоби ураження" в разі загрози територіальній цілісності Росії. 

Протягом 2023 року страшком для Європи Путін зробив Білорусь, якій Москва передала "Іскандери" і буцімто — боєголовки. Але переважна більшість військових експертів спільна в думці, що ніяких ядерних боєголовок на території Білорусі немає, а це була спроба нагнати страху на європейців. Варто зазначити, що у тих уже почав вироблятися імунітет до погроз ядеркою. Коли номер не пройшов і перелякати Європу не вдалося, Путін підняв ставки і ухвалив зміни в ядерній доктрині, які передбачали ядерний удар у відповідь на атаки по території Росії ракетами та безпілотниками. Світ пересвідчився, ще ці погрози — порожній звук. Тоді Путін придумав міф про "Орєшнік".

Уперше його застосували 21 листопада 2024 року по Дніпру, потім ще кілька разів, зокрема, по Львівщині та Київщині. Вундерваффе кремлівського диктатора виявилося посміховиськом — аналогом радянських балістичних ракет, які в СРСР забракували. Після цього про "Орєшнік" забулися і повернулися до традиційних ядерних погроз відповісти Заходу "не словом, а ділом".

Публікація у Bloomberg — продовження історії. Росія використовує навіть поважні західні ЗМІ для своїх маніпуляцій. Кремлю було вигідно запустити "качку" про варіант із ядерним ударом у контексті візиту до Москви директора ЦРУ Джона Ретліффа. TrueUA детально аналізував наслідки цієї події. Правитель Росії побачив, що Дональд Трамп знову зацікавився питанням закінчення війни в Україні, тож почав підіймати ставки. Малоймовірно, що ядерні погрози спрацюють і цього разу.

Напад на одну з країн НАТО

Друга улюблена гібридна маніпуляція — лякати європейців військовою операцією проти однієї із держав Альянсу (найчастіше називають Польщу, Естонію, Литву і Латвію, які на своє нещастя мають кордон із державою-терористкою) або ж терактами на території Євросоюзу. Ймовірність прямого зіткнення з членами НАТО — незначна, але не варто виключати збройних провокацій з метою дестабілізації ситуації в Європі.

Що ж до терактів, то тут радше йдеться про дрібні диверсії. Зокрема, недавня історія з дронами, виявленими 5 серпня поблизу українського вантажного літака в аеропорту Лейпциг/Галле. За результатами експертизи, конструкція дрона та вибухова речовина на ньому були "типовими" для пристроїв, які використовує російське ГРУ. Безпілотник не вибухнув, але інцидент одразу використали для гібридної пропаганди, — через мережі закинули фейк, що український АН начебто віз зброю. Поки німецькі правоохоронці розслідували попередній інцидент, 26 серпня у тому ж аеропорту стався рецидив — поблизу летовища помітили невідомий БпЛА, після чого літаки змушені були перенаправити в інший аеропорт. 

Навіщо росіяни руками своїх агентів створюють такі ситуації? Пояснення просте: у вересні у двох землях Східної Німеччини — Саксонія-Ангальт і Мекленбург — Передня Померанія, а також у Берліні відбудуться місцеві вибори. Проросійська "Альтернатива для Німеччини" за опитуваннями — лідирує. За задумом російських спецслужб, налякані можливими терактами бюргери мають підтримати цю політсилу. Масована дезінформація під час передвиборчої кампанії — окрема історія. Росія активно втручається у вибори задля перемоги своїх агентів впливу.

Таким чином, напад на країни НАТО відбувається не ззовні, а зсередини. На відміну від ядерних погроз він не афішується. Зараз це проблема Німеччини. Наступною буде Франція, де президента обиратимуть у квітні 2027 року. Тамтешні спецслужби знають, як протидіяти російському втручанню — залишається сподіватися, що заради власного спокою політичні еліти в країнах ЄС об’єднаються проти сил, які є маріонетками Кремля.

Погроза судами за використання заморожених суверенних активів РФ

На відміну від перших двох страшилок, розрахованих переважно на пересічних громадян, ця спрямована проти урядів. Протягом серпня в Євросоюзі активізувалися дискусії про використання заморожених російських грошей для допомоги Україні. Речник Путіна Дмитро Пєсков погрожує: Москва залучить "увесь арсенал правових засобів" і розпочне юридичне переслідування проти всіх, хто ухвалюватиме чи реалізовуватиме такі рішення.

Росія вийшла практично з усіх міжнародних судів, тому ці погрози, на перший погляд, нікчемні. До того ж вона порушила статут ООН та міжнародне право, тому подібними заявами цивілізований світ міг би знехтувати. Проте варто згадати минулорічні дебати на цю тему, коли Бельгія, де розміщена левова частка заморожених російських активів, відмовилася їх вилучати. Бельгійський уряд апелював до того, що у перспективі з Росією можуть відновити відносини і тоді Брюссель виявиться крайнім, йому доведеться віддавати ці гроші (близько 210 мільярдів євро) самостійно.

Чому страшилка Кремля працює? Відповідь проста: колективний Захід постійно наступає на ті ж граблі — замість ізоляції Росії як світового зла там існує хибна думка, що колись замість Путіна прийдуть демократи і відносини з недоімперією можна перезавантажити. Допоки в Європі не досягнуть світоглядного консенсусу про неможливість змінити Росію, доти Кремль гратиметься зі страшилками про повернення своїх грошей через суди.

Страх нового Пригожина

Заколот ПВК "Вагнер" на чолі з Євгеном Пригожиним у червні 2023 року тривав усього кілька днів, але шокував західний світ. Путч придушили, а згодом російські спецслужби відправили в пекло і самого Пригожина, підлаштувавши йому 23 серпня 2023 року авіакатастрофу. А шокувала ця подія тим, що Захід звик, що краще, аби в Росії при владі був прогнозований президент, аніж "мавпа з ядерною кнопкою". Тому Путіна там сприймають як раціонально мислячу істоту, з якою можна хоча б домовлятися. Це помилкова думка, її коріння сягає часів Холодної війни, коли в СРСР, попри все, керівники були тверезо мислячими. Путін давно "мавпа з ядерною кнопкою". 

Кремль знає ці страхи Заходу і грає на них. Там упевнені, що ні в Європі, ні в США не хочуть розвалу Росії, бо бояться, що ядерна валізка опиниться в руках таких, як Пригожин. І їх може виявитися з десяток, враховуючи, що боєголовки розкидані по всій території федерації. Це той же страх, який був після розпаду СРСР, коли під тиском США і НАТО Україну змусили відмовитися від ядерної зброї в обмін на фільчину грамоту — Будапештський протокол. 

Це не всі страшилки, на яких грає Путін, їх значно більше. Українці добре знають - такі речі мають гібридний характер, вони для того, щоб лякати пересічних жителів західного світу, звиклих до комфорту, або впливати на масову свідомість маніпуляціями про можливість домовитися з Росією. Доки з Путіним грають по правилах, доти він ці правила використовуватиме проти самого Заходу. Тому давно пора написати для нього інші правила, де Росія буде справжнім вигнанцем.