Дедлайн Ірану від Трампа: чи закінчиться у березні війна на Близькому Сході

Глава Білого дому полюбляє ставити дедлайни, які сам і порушує. Вчора він дав наказ на п'ять днів зупинити удари по енергетиці Ірану для переговорів з Тегераном. Іранці запевняють, що не ведуть переговори зі США. Що ж насправді відбувається?

Суперечлива інформація про переговори

Дональд Трамп розпорядився зупинити удари по енергетичній інфраструктурі Ірану. Він заявив, що протягом останніх днів американці та іранці провели "дуже плідні і конструктивні перемовини". В МЗС Ірану слова президента США спростували, звинувативши його у намаганні виграти час, доки тривають регіональні зусилля з деескалації. Та, попри заяви з Тегерана, Трамп наполягає на своєму: США й Іран досягли угоди за 15 пунктами.

"Я б сказав, що переговори пройшли ідеально. Якщо вони доведуть їх до кінця, це покладе край цьому конфлікту. Вони дуже хочуть укласти угоду. Ми теж хотіли б укласти угоду. Інакше ми продовжимо бомбити на повну", — сказав Трамп.

З 15 пунктів він загострив увагу тільки на одному — на відмові Ірану від ядерної зброї.

"У нас є п'ятиденний період, подивимося, як усе мине. Якщо все пройде добре, ми врешті-решт це вирішимо", — розповів лідер США про поставлений іранцям дедлайн. 

Трамп придумав про переговори, чи вони все ж ведуться? Будь-який військовий конфлікт передбачає кулуарні перемовини здебільшого через посередників. Іранська сторона не може визнати факту переговорів, оскільки має підтримувати бойовий дух населення, а розмови про переговорний процес зміщують акцент із необхідності боротьби на очікування миру, що розхолоджує людей. Тому щодо факту переговорів сумнівів немає, інша справа, чи стануть вони продуктивними.

Щоб оцінити шанси варто звернути увагу на тло, тобто, на те, що відбувається навколо військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.

Чи буде "Епічна лють" ще й на землі? 

Перше: чи буде наземна операція. В перші дні "Епічної люті" Трамп не виключав такої можливості. Щоправда, у своєму стилі: може бути, а може і ні, бо й так усе йде з випередженням графіку. Подальші дні показали, що американці зав’язли у війні і не можуть навіть розблокувати Ормузьку протоку.

Днями він запевнив: "Я нікуди не відправляю війська". В той самий час ЗМІ, посилаючись на власні джерела, стверджують про підготовку наземної операції на острові Харк, де розташована ключова експортна потужність іранської нафти.

Цей острів вже був підданий бомбардуванням, але висадки військових там не було. За даними видання Axios, операція на острові Харк можлива за двох умов:

• по-перше, спочатку має бути максимально знищена вогнева міць іранців;
• по-друге, висадка потребує більшої кількості військ.

ЗМІ нагадують слова Трампа:

"Ми можемо захопити острів у будь-який момент, він маленький та абсолютно незахищений. Ми там знищили все, крім труб. Труби ми залишили, тому що на їх відновлення у них пішли б роки".

Військові експерти нагадують, що наземні операції американців часто закінчувалися провалом, як-от битва за острів Окінава, яка тривала 82 дні. За цей час, за офіційними даними, американці та їхні союзники британці втратили понад 12 тисяч солдатів, ще понад 38 тисяч отримали поранення. Харк — не Окінава, тут нема лісів чи серйозної оборонної структури, проте без жертв не мине. А Трамп, попри бравурні заяви, дуже не хоче, щоб до Америки поїхали труни з американськими солдатами. 

Ціна на нафту відреагувала на слова Трампа, а режим у Тегерані — ні

Друге тло: ціни на нафту і газ. З часу американської операції проти Ірану вони щодня пробивають дно. Ормузька протока лишається заблокованою, а удари іранців по нафтогазовій інфраструктурі близькосхідних союзників США посилюють панічні настрої на ринку, адже зруйновані підприємства не відновиш за короткий час. Заява Трампа про мирні переговори з Іраном збила ціну на нафту одразу на понад 13%, але це явище тимчасове. Якщо за найближчі п'ять днів просування у напрямку припинення бойових дій не відбудеться, вартість нафти може суттєво зрости як наслідок розчарування зривом миру. 

Третє тло: з ким саме американців ведуть переговори. Від США перемовники відомі — це давні наші знайомі — Стів Віткофф і Джаред Кушнер. А хто з іранського боку? Реальну владу в Ірані зараз мають керівники "Корпусу вартових ісламської революції" (КВІР), їхньою креатурою є верховний аятола Моджтаба Хаменеї. Дуже сумнівно, що представники КВІР про щось домовляються з американцями. А якщо це не вони, а дипломати з МЗС Ірану, тоді виникає питання, чи погодяться "вартові революції" на угоду зі США. Це нагадує "чудову" угоду Трампа по Сектору Гази, коли ХАМАС, від якого залежить мир на палестинських землях, не був стороною домовленостей. Як відомо, ця угода — на паузі.

Четверте тло: американці хочуть домовитися з режимом, який обіцяли знищити, почавши військову операцію. Внаслідок повітряних ударів загинув аятола Алі Хаменеї та кілька високопоставлених військово-політичних керівників Ірану, але їх швидко замінили на не менш безкомпромісних. Глобальна проблема у тому, що навіть захоплення острова Харк не змінить режим у Тегерані. З 28 лютого, коли стартували бойові дії, ні в столиці Ірану, ні деінде в цій країні не відбулися антиурядові протести, а наступ курдів, про який так багато писали, схоже, захлинувся, так до ладу і не почавшись.

Ситуація видається такою, що Трамп готовий домовлятися, не вирішивши головного завдання — режим ісламістів виявився непорушним. А отже, 15 пунктів угоди, про яку каже глава Білого дому, будуть порушені, щойно іранська влада відчує ослаблення тиску на неї. Можна згадати, як після бомбардувань американцями ядерних об’єктів у червні минулого року, Тегеран погодився на переговори щодо припинення збагачення урану. Вони тривали у Женеві аж до початку нинішньої військової операції і результату не принесли. 

Рейтинги підказують Трампу, що пора війну завершувати  

П’яте тло: падіння рейтингу Трампа в США. Згідно з результатами опитування YouGov, проведеного на замовлення The Economist, загальний рівень схвалення роботи Трампа на посаді президента становить 38%, водночас 59% респондентів не підтримують його діяльність. Рейтинг схвалення економічної політики взагалі впав до -29%, що є найгіршим показником за весь час його президентства включно з першою каденцією. Щодо військових дій проти Ірану, то 56% респондентів їх не схвалюють, 36% підтримують.

Опитування Reuters/Ipsos продемонструвало, що лише 7% американців підтримують вторгнення до Ірану. Мається на увазі наземна операція. 37% опитаних схвалюють війну, 59% виступають проти. При цьому 55% не підтримують розгортання будь-яких наземних військ, незалежно від масштабу операцій. 

В Америці набуває обертів передвиборна кампанія з проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться на початку листопада. Політичні опоненти Трампа та республіканців вміло грають на темі авантюрності війни проти Ірану, некомпетентності адміністрації. Якщо після п'яти днів, які президент оголосив як дедлайн для угоди, війна триватиме, його рейтинг полетить донизу ще більше. 

Члени НАТО продовжують лишатися скептиками 

Останнє, шосте тло: американці так і не сформували коаліцію на підтримку військової операції проти Ірану. Трамп називав союзників по Північноатлантичному альянсу "боягузами" та казав, що "без США НАТО — паперовий тигр". Але тут варто нагадати, що військову операцію він починав без відома та узгодження із союзниками, а вимоги до них з’явилися, коли вирішити поставлені задачі швидко не вдалося.

Генсек НАТО Марк Рютте закликав країни Альянсу підтримати американців, але ті — не поспішають. Причина очевидна — зазіхання на Гренландію, введення мит, конфлікти з лідерами ключових європейських держав. Показовим прикладом може стати позиція Лондона. Британці мають особливі відносини зі США і традиційно підтримували Вашингтон у військових кампаніях. Цього разу все інакше. Днями відбувся черговий діалог між Трампом і прем’єром Кіром Стармером щодо розблокування Ормузької протоки. Підсумок: домовилися про наступну розмову найближчим часом. Британці надали свої бази для операції з розблокування важливої протоки, але не для атак по Ірану. 

Отже, короткий висновок. П’ятиденний дедлайн від Трампа нагадує спробу "зіскочити" з війни, яка не приносить йому дивідендів. А якщо результату не буде, по території Ірану знову полетять ракети, після чого глава Америки оголосить ще один дедлайн.