
Перший раунд переговорів, який завершився у середу в Абу-Дабі, підтвердив, що Росія не хоче домовлятися про мир, вона прагне руками американців нав’язати Європі перегляд архітектури безпеки. Як мають діяти Україна та Євросоюз у цих нових реаліях?
TrueUA детально розповів про події, які передували тристоронній зустрічі в Об’єднаних Арабських Еміратах, а також про те, чому тристоронній формат — США, Україна, Росія без Європи за столом переговорів - викликає багато скепсису і песимізму. Власне, за результатами першого раунду кожна зі сторін акцентувала на своєму. Україна — на запланованому масштабному обміні полоненими та гарантіях безпеки.
"Звільнення полонених — це пріоритет. Детально говорили про зміст гарантій безпеки Україні та фундамент їхнього довготривалого функціонування. Потрібні реальні інструменти заблокувати будь-яке повторення війни. Була й тематика необхідності деескалаційних кроків", — заявив президент Володимир Зеленський, подякувавши американцям за організацію перемовин.
При цьому він наголосив: Європа має бути присутня на всіх переговорних етапах. В Абу-Дабі були представники Великобританії, Франції, Італії, Німеччини, Євросоюзу та НАТО, однак цю присутність швидше можна назвати дорадчою.
Переговорник Дональда Трампа Стів Віткофф підбив підсумки коротко: "США, Україна та європейські партнери продовжать тісно співпрацювати під час переговорного процесу. Їхня спільна мета — перейти до ширших багатосторонніх переговорів за участю європейських країн і досягти всеосяжного та тривалого миру". Він та Джаред Кушнер також анонсували свій вояж до Москви 12 листопада, себто, сьогодні. Після цього запланована зустріч у форматі Україна, США та Європа у Дубліні.
А от заява головного переговорника від російських терористів Володимира Мединського кардинально відрізняється. Він зробив головний акцент на потребі змін системи безпеки в Європі, хоча це жодним чином не стосується мирних переговорів. Крім того, Мединський, відомий фразою про зайву хромосому росіян, агресивно відреагував на залучення європейців до переговорів.
"Ми не особливо розуміємо, в якому статусі вони тут. Якщо приїхали як туристи, нехай поспілкуються в лобі-барі готелю", — нагрубіянив путінський посланець.
Він звинуватив Європу у "груповому обмані українського народу" та у сприянні загибелі мирного населення. І тут же похвалив посланців Трампа за "реалізм і прагматизм". Своєю чергою головний дипломат Путіна Сергій Лавров зазначив: зустріч США з європейцями в Абу-Дабі "не є перспективним підходом до переговорів". Себто, Кремль не збирається говорити з Європою, а тема так званої "нової архітектури безпеки" придумана для відмови від результативних переговорів щодо завершення війни в Україні.
Поява в переліку питань переговорів в Абу-Дабі теми перегляду безпекової архітектури на європейському континенті одночасно вигідна Вашингтону і Москві. За адміністрації Трампа Сполучені Штати кілька разів конфліктували з ЄС, зокрема, коли хотіли впровадити високі мита, потім коли відмовилися фінансувати військову допомогу Україні, перекинувши витрати на Європу. Можна згадати і неодноразово озвучені плани скорочення американської військової присутності на контенті. У Білому домі, де засіли ультраправі на кшталт віце-президента Джей Ді Венса або нового очільника офісу Трампа Стіва Міллера, м’яко кажучи, не люблять Європу, вважають її ворожою до себе через ліберально-демократичні цінності, які трампісти прагнуть викорінити у своїй країні. Крім того, економіка Євросоюзу є серйозним конкурентом США, тож правляча адміністрація всіляко послабляє європейців, сприяючи ультраправим братам по розуму.
У цьому її інтереси повністю збігаються з російськими, тільки мотиви дещо інші, - Росія і близько не може економічно конкурувати з ЄС, тому у неї на меті просто зруйнувати демократичні інституції зсередини руками агентів впливу, як от "Альтернатива для Німеччини", або корисних ідіотів на кшталт головного кандидата в президенти Франції з ультралівого табору Жан-Люка Меланшона, котрий взявся вирішувати долю українського Донбасу шляхом референдуму.
Путін марить, щоб НАТО вивело війська з Польщі, Естонії, Литви, Латвії та Фінляндії, щоб Штати мінімізували свою військову присутність на континенті, і в цьому знаходить підтримку з боку Трампа й інших ізоляціоністів у Білому домі. Простіше кажучи, ці двоє втягують Європу в обговорення питання, якого не мало бути взагалі у порядку денному. Відмовитися та не може, адже складно пояснити виборцям, чому хтось третій вирішує їхню долю, але, схоже, до натиску європейські політики не були готові, тому зараз діють ситуативно, намагаючись вплинути на позицію американців.
Сьогодні у Дубліні збереться саміт Європейської політичної спільноти, де планують обговорити злободенні питання, серед яких — хто представлятиме Євросоюз на мирних переговорах. Це ініціатива прем’єрки Італії Джорджи Мелоні. Як повідомляє DW, голова Європейської Ради Антоніу Кошта не очікує на призначення під час заходу спецпредсатвника від Європи. У травні TrueUA аналізував причини, чому європейці хочуть вести переговори з росіянами, основна — невпевненість, що Трамп залишається союзником, та скептично оцінював шанси на такий переговорний процес. Ще тоді в Європі розпочалися пошуки фігури, здатної говорити від імені всього Євросоюзу.
Відтоді називалося багато прізвищ — президента Фінляндії Александра Стубба, який підтримує хороші стосунки з Трампом, екс-голову Європейського центробанку італійця Маріо Драгі, колишнього президента Фінляндії Саулі Нійністьо, екс-голову Єврокомісії Жан-Клода Юнкера та голови Євроради Кошти. У червні прем’єр-міністр Чехії Андрей бабіш запропонував кандидатуру канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За даними британського видання The Telegraph, обговорення триває навколо п’ятірки кандидатів — Джоржа Мелоні, Александр Стубб, президент Чехії Петр Павел, прем’єри Норвегії Йонас Гаре Стере і Данії Метте Фредеріксен. Остання вже відмовилася. Але ключова проблема — не фігура переговорника, а про що він чи вона говоритиме.
Європейці мають потужний аргумент: 26-27 листопада у Брюсселі відбудеться спеціальний саміт ЄС, де розглядатиметься питання фінансових потреб України. Навколо цього розгортається протистояння: Мерц пообіцяв заблокувати ухвалення наступного семирічного бюджету Євросоюзу, якщо всі 27 країн-членів не погодяться фінансово допомагати українцям. У відповідь проросійський прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, який жалкує, що словаки на референдумі проголосували за членство в ЄС, відмовився від участі у новій позиці для України у розмірі 70 мільярдів євро і звинуватив Мерца у "шантажі". Мовляв, німецький канцлер його навіть вилаяв.
Москва прагне підірвати єдність європейців, тому гібридні атаки лише посилюватимуться. Вона у різний спосіб задіє свій ресурс — від демаршів Фіцо до інформаційних атак, диверсій — TrueUA детально аналізував, як працює прихована війна Кремля проти Європи — та якщо країни Євросоюзу ухвалять рішення про продовження фінансової допомоги нашій державі, це буде найкраща відповідь Путіну і Трампу, що Європа вибудовує власну архітектуру безпеки, де Україна займає дуже важливе місце.
Чи завершаться після цього переговори у форматі США — Україна — Росія? Очевидно, що так. А разом із ними вивітриться зрада з переписуванням системи безпеки в Європі, як вивітрився "дух Анкориджу", коли стало зрозуміло, що США разом із Росією не зможуть дотиснути Україну, яка діє в союзництві з європейськими партнерами. Яким буде наступний формат, буде видно, головне, щоб у порядку денному ключовим питанням лишався мир в Україні, а не теми, висмоктані з пальця задля затягування часу або шоу одного заокеанського політичного актора.
"Коли росіяни зараз говорять про гарантії безпеки для Росії, навряд чи вони говорять про справжню безпеку. І про мир. Насправді вони хочуть безперешкодно втручатися у справи інших країн, застосовувати силу, коли їм заманеться, і зробити так, щоб ніхто не міг підтримувати свободу всередині Росії, бо Путін хоче назавжди зберегти свою особисту владу та передати наступним поколінням свої імперіалістичні і багато в чому просто фашистські погляди", — заявив Зеленський.
Переважна більшість лідерів країн ЄС будуть з ним солідарні в оцінках, але було б добре ще й рішучості, щоб не США і Росія диктували умови, а Європа мала спільний з Україною мирний план. Не окремих переговорників, бо навіть золоті люди нічого не вдіють без козирів на руках, а документ, на якому б твердо наполягали. Саме ЄС запровадив найбільш болючі санкції проти Москви, в Євросоюзі знаходиться левова частка заморожених активів країни-терористки, маючи такі вагомі аргументи неприпустимо просто реагувати на події, необхідне лідерство.