
Археологи виявили під храмом Гробу Господнього в Єрусалимі залишки круглої мармурової споруди, зведеної навколо поховальної камери, яку християнська традиція пов’язує з похованням Ісуса Христа.
Про відкриття повідомляє Daily Mail із посиланням на результати археологічних досліджень у храмі Гробу Господнього.
Під сучасною святинею дослідники виявили фрагменти круглої мармурової споруди діаметром близько шести метрів. Вона оточувала висічену в скелі поховальну камеру, яку християни вшановують як місце поховання Ісуса Христа. За словами керівниці розкопок Франчески Романи Стасолли, навколишню породу навмисно зрізали, щоб відокремити камеру від інших поховань.
"Це камера, у якій, згідно з традицією, поклали тіло Христа", — пояснила археологиня.
Дослідники вважають, що споруда могла бути пов’язана з монументом, зведеним за наказом римського імператора Костянтина у IV столітті. Саме тоді, близько 335 року, освятили первісний храм Гробу Господнього.
Стасолла припускає, що ранні християни могли зберігати пам’ять про конкретну поховальну камеру впродовж кількох поколінь.
"Можливо, пам’ять про цю гробницю закріпилася в ранній християнській громаді й передавалася від покоління до покоління", — написала вона у звіті про розкопки.
Знайдені фрагменти складаються з повторно використаних мармурових плит, з’єднаних розчином. На них також виявили сліди декоративних візерунків, які, ймовірно, з’явилися вже після правління Костянтина. Це може означати, що монумент ремонтували або перебудовували, зокрема після перського вторгнення до Єрусалима у 614 році. Наразі археологи досліджують розчин між плитами, щоб точніше визначити час їхнього встановлення.
Попри невизначеність щодо датування окремих частин, кругла форма споруди відповідає давнім зображенням святині. Водночас збереглася лише частина її основи, тому повністю відтворити первісний вигляд монумента поки неможливо. Результати розкопок, які тривали з травня 2022-го до жовтня 2025 року, виклали у звіті обсягом 605 сторінок.
Храм Гробу Господнього впродовж майже 1700 років вшановують як місце розп’яття, поховання та воскресіння Ісуса. Багато дослідників вважають цю версію історично обґрунтованою, зокрема через наявність у цій місцевості скельних поховань I століття. Водночас інші називають можливим місцем поховання так звану Садову гробницю в Єрусалимі.
Нове відкриття дає археологічні свідчення того, що конкретну поховальну камеру виділили й почали вшановувати ще в давнину. Однак воно не встановлює остаточно, кому саме належали останки, які могли перебувати в гробниці.
Під час досліджень археологи також знайшли фрагмент давньої дороги неподалік святині. Стасолла припускає, що вона могла вести до місця публічних страт на Голгофі, де, згідно з Біблією, розіп’яли Ісуса. Проте сама дослідниця наголошує, що це лише гіпотеза, яка потребує подальшої перевірки.
Додамо, раніше поблизу міста Марсель у Франції археологи виявили частину давньоримського поселення, яке існувало приблизно дві тисячі років тому. Відкриття зробили в містечку Жеменос, за кілька десятків кілометрів від узбережжя.