.png.webp)
Багатодітна матір з Киргизстану "викупила" бізнес Рабіновича та ще 50 українських підприємств, — розслідування
За останні пів року громадянка Киргизстану Алимкан Аширалієва скупила понад 50 різних підприємств в Україні. Серед таких товариств навіть фігурувала фірма підозрюваного у держазраді екс-нардепа від забороненої партії ОПЗЖ Вадима Рабіновича.
Про це йдеться у розслідуванні "Суспільного".
Журналісти виявили, що багато куплених Аширалієвою підприємств були неприбутковими, з боргами або не здійснювали діяльність протягом тривалого часу. Деякі бізнес-структури фігурують у кримінальних справах. Проте, як з'ясували розслідувачі, інвесторкою є не заможна бізнесвумен, а 44-річна багатодітна мати з села киргизької глибинки.
Аширалієва потрапила у поле зору журналістів редакції під час роботи над матеріалом про закупівлі державного підприємства "Селидіввугілля". Було прийнято рішення знайти жінку, а також і двох її поплічників, які офіційно допомагають громадянці Киргизстану купувати підприємства в Україні.
Перша українська фірма Алимкан
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, Алимкан Аширалієва 26 червня 2024 року стала власницею та керівницею одеського товариства "Бласт і Ко". З цього часу її прізвище вперше стало фігурувати як власниці української фірми. Підприємство одразу ж отримало нову назву — "Росаріо Естер Систем 2024" та нове місце реєстрації, а саме на на Бориспільській, 9 у місті Києві.
Ще до червня 2024 року ТОВ "Бласт і Ко" належало Сергію Касперовичу — жителю Чорноморська. Товариство займалося каналізаціями, відведенням й очищенням стічних вод.
Згідно з наявною інформацією, протягом 2022-2023 років "Бласт і Ко" нбуло збитковим, а борги склали майже п’ять мільйонів гривень. Також у підприємства була велика кредиторська заборгованість на кінець 2023 року — майже 34 мільйони гривень. Фірма вела судові справи з податковою та контрагентами.
Попередній власник компанії Сергій Касперович не розповів, яким чином встановив зв’язок з Аширалієвою, яка отримала від нього у власність товариство. Він лише сказав, що в Одесі — понад 125 різних національностей, тому не звертає уваги, хто іноземець, а хто ні. Касперович також запевнив, що майбутню власницю бізнесу знайшов в Одесі і не пам’ятає, чи хтось допомагав йому з продажем.
"Це комерційна таємниця", — відповів Касперович на запитання, чому вирішив продати свій бізнес.
Як вдалось з'ясувати журналістам, у Києві на вулиці Бориспільській, 9, де зараз офіційна адреса підприємства "Бласт і Ко", зареєстровано 1316 компаній. Дев’ять з них належать Алимкан Аширалієвій, а всі фірми громадянки Киргистану мають однаковий контактний номер телефону, який станом на час розслідування не обслуговувався. У підприємств також схожі електронні пошти на ukr.net: у назві вказано код ЄДРПОУ фірми.
Підприємства, що стали власністю Аширалієвої, та які були перереєстровані на Бориспільську, 9, не були пов'язані між собою. Основна діяльність підприємств була різною: торгівля, будівництво та виробництво молока.
Однією з останніх компаній, яку зареєстрували на Аширалієву, стала "Лайф Смайл" з Дубна Рівненської області. Наприкінці 2024 року фірму перереєстрували на Мечникова, 2 у столиці — у бізнес-центрі "Парус". Будівля донедавна належала народному депутату від ОПЗЖ Вадиму Столару. Потім "прописали" на Бориспільській, 9.
Журналісти-розслідувачі здійснили телефонний дзвінок до екс-власниці та директорки фірми з Дубно Юлії Зінченко, щоб дізнатись, як вона знайшла покупця з Киргизстану. Проте жінка, почувши ціль розмови, заявила, що зайнята і просила сконтактуватись після 18:00. Але на дзвінок увечері вже не відповідала.
Придбаний бізнес фігурує у криміналі
Станом на 18 березня цього року Алимкан Аширалієва фігурувала як засновниця та власниця 54 суб’єктів господарювання в Україні. Одне з них припинило діяльність, а інше перебуває у стані банкрутства. Ще одне підприємство вона перепродала громадянці Казахстану.
Практично усі фірми отримали нові назви, а частина з них — змінила діяльність. Аширалієва зазначена керівницею у 51 підприємстві. Але майже кожного дня кількість її бізнесів змінюється.
Більшість з придбаних підприємств були зареєстровані в Україні до великої війни з Росією, але 11 товариств створили у 2024 році — і за кілька місяців продали іноземці.
Статутні капітали товариств переважно невеликі, але серед них є й такі, розмір яких сягає десятків мільйонів гривень. Водночас спільною рисою у більшості придбаних бізнесів є неприбутковість чи відсутність за останні роки податкової звітності.
Підприємств з досвідом діяльності понад 15 років, де фігурувала у засновниках Аширалієва, журналісти виявили вісім.
Одне підприємство з Броварів після продажу Алимкан перереєстрували у Краматорську, що на Донеччині. Місто постійно перебуває під російськими обстрілами.
Бізнес Рабіновича
Алимкан Аширалієва 5 лютого 2025 року стала власницею підприємства "Медіа Строй". До жовтня 2022-го воно належало екс-нардепу від забороненої партії ОПЗЖ Вадиму Рабіновичу та його дружині Ірині.
"Медіа строй" сім'я Рабіновичів заснувала у 2012 році, воно займалось дослідженням кон'юнктури ринку та виявленням громадської думки. Очолював фірму Володимир Кацман — бізнес-партнер Рабіновича та член політради партії ОПЗЖ.
Сам Рабінович покинув Україну та виїхав до Ізраїлю перед самим повномасштабним вторгненням РФ і відтоді не повертався.
У липні 2022 року, президент Зеленський указом припинив українське громадянство Рабіновича.
Вже 26 липня 2023 року правоохоронці повідомили Рабіновичу про підозру у державній зраді та посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. У вересні 2023-го політика оголосили в розшук.
"Медіа строй" Рабіновичів у 2022 році зареєструваний на Віталія Грицаєнка. Саме він продав громадянці Киргизстану підприємство, яке сьогодні вже перейменоване на "Ан Мілс" та зареєстроване у Дніпрі. Статутний капітал фірми був і залишається на рівні однієї тисячі гривень.
Прізвище Віталія Грицаєнка фіксується ще у трьох фірмах Рабіновичів: "Аліса Продакшн", "Джуіш медіа" та "Українсько-ізраїльська торгова палата". Ще у 2020 році "Наші гроші" називали Грицаєнка людиною з оточення ще одного нардепа від ОПЗЖ — Вадима Столара.
Журналісти зателефонували Віталію Грицаєнку та намагались дізнатись про продаж "Медіа Строй". Але він, почувши запитання, попросив зідзвонитись наступного дня. Через деякий час журналістці подзвонив чоловік, який назвався Віталієм і представився адвокатом Грицаєнка. Він попросив скинути запитання письмово.
Розслідувачі встановили, що телефонував адвокат з Волині Віталій Опанасенко. Наступного дня журналісти отримали від нього відповідь, яка зводилася до того, що Грицаєнко "відчужив частку у статутному капіталі на прийнятних для себе умовах, бо мав на це право". Чому громадянка Киргизстану зацікавилась корпоративними правами його фірми, Грицаєнку, мовляв, невідомо.
Розслідувачі також запитали, чи продаж підприємства був погоджений з Рабіновичами. На це їм відповіли, що запитання є недоречним, адже саме Грицаєнко був власником корпоративних прав.
Алимкан — багатодітна мама та вчителька
Алимкан, відповідно до інформації, яку подавали під час реєстрації на неї фірм, народилася 27 грудня 1980 року та зареєстрована у селі Бірінчі Май Таласької області в Киргизстані.
Жінку з таким іменем, роком народження та реєстрацією у травні 2021-го у Киргизстані нагороджували медаллю "Слава матері".
За законодавством Киргизької Республіки, медаллю "Слава матері" нагороджують матерів, які мають шістьох дітей і добре їх виховують. Під час її нагородження вказали, що у 2021-му Алимкан Аширалієва була домогосподаркою — "үй кызматчысы" киргизькою мовою.
На Facebook-сторінці Алимкан багато фото родини та школи ім. Токтогула Чолушева у її селі. Ймовірно, зараз Алимкан працює у ній. На фото з Facebook-сторінки навчального закладу Алимкан — серед працівників.
Припускаючи, що громадянка Киргизстану, яка працює у сільській школі, може навіть не підозрювати, що на неї оформили в Україні вже п’ять десятків компаній, ми написали жінці у Facebook, щоб вона підтвердила чи спростувала інформацію. Також журналісти звернулись до навчального закладу, в якому, ймовірно, працює Алимкан Аширалієва. Відповіді розслідувачі так і не отримали. Повідомлення залишились непрочитаними.
Колеги-розслідувачі з Киргизстану, яких ми попросили дізнатися про Алимкан Аширалієву, відписали, що, ймовірно, жінка є підставною особою. Кажуть, їхні еліти часто записують бізнес на "тіток, дядьків". Підозру у киргизьких журналістів викликало те, що ця жінка, яку представляли у 2021-му "домогосподаркою", раптом стала бізнесвумен.
Представники Алимкан в Україні
З Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців журналісти дізналися, що в Україні представниками Алимкан Аширалієвої є мінімум двоє чоловіків: Олександр Сергійович Мухаметін та Віктор Васильович Дяченко.
У документах зазначено, що довіреності на представництво громадянки Киргизстану посвідчувала нотаріуска Меерім Атакулова з киргизького міста Таласа 29 серпня 2023 року.
В Україні справжність підписів Мухаметіна та Дяченка на статутах компаній, які вони придбали для Алимкан, засвідчувала переважно нотаріуска Наталія Мельник.
За даними аналітичної системи "YouControl", ім’я Олександра Мухаметіна фігурує у понад ста організаціях. Більшість фірм має історичний зв’язок з ним, тобто він колись був керівником та/або власником там. Станом на 6 березня 2025-го він залишався керівником та/або бенефіціарним власником у 13 товариствах.
Олександр Мухаметін — 1980 року народження, зареєстрований у Калуші Івано-Франківської області. 10 лютого 2025-го його — керівника ТОВ "Оскар Сістем" — засудили до позбавлення волі на п’ять років за завдання тяжких тілесних ушкоджень чоловікові, який конфліктував із його співмешканкою. Чоловіка за щире каяття звільнили від відбування покарання.
У 2015 році Мухаметіна притягували до адміністративної відповідальності за порушення адміністративного нагляду: був відсутній за місцем проживання, коли поліцейські прийшли його перевіряти.
В останньому вироку вказано, що в Олександра — середня освіта, а тому він юристом, який би займався послугами з продажу чи переоформлення фірм, бути не може. Тож, ймовірно, його ім’я використовують для тимчасового переоформлення фірм.
Нам вдалось знайти номер його мобільного, але впродовж кількох днів дотелефонуватися до нього ми не змогли.
Іншого представника — Віктора Дяченка, 1986 року народження — у телефонах підписують "Київ фірми Віктор", "Boss", "Віктор Адвокат", "Віктор Юрист Київ Оренда". Але у реєстрі адвокатів Віктора Васильовича Дяченка ми не знайшли.
У телефонній розмові він підтвердив, що займається перереєстрацією фірм, але попросив скинути коди ЄДРПОУ компаній, щоб точно міг сказати, чи був він представником Алимкан Аширалієвої.
Журналістка надіслала йому декілька кодів та запитала, чому громадянка Киргизстану вирішила скуповувати бізнес в Україні та як він став її довіреною особою. Віктор прочитав повідомлення і пізніше сказав, що порадився з адвокатом і буде відповідати лише на офіційний запит.
Наступного дня журналістці зателефонував адвокат Ярослав Пономаренко та попросив скинути йому офіційний запит, бо, мовляв, у його клієнта Віктора Дяченка з деякими довірителями є договори про нерозголошення інформації.
У телефонній розмові адвокат пояснив, що Дяченко багато років займається перереєстрацією фірм, його роль — "чисто технічна": він надає послугу, за якою до нього звертаються власники та покупці фірм. Довіреність від Алимкан Аширалієвої йому надіслали поштою, до Киргизстану він не їздив. Чому громадянка Киргизстану скуповує український бізнес, йому, каже, невідомо.
"Щоб ви правильно зрозуміли роль Віктора. Це ніяка не група, людина займається реєстрацією та перереєстрацією підприємств уже протягом десяти років, надає такі послуги: формування документів, підготовка документів. Це близько тисячі підписаних угод на рік. Тобто, це не одна клієнтка (Аширалієва Алимкан — авт.). Послуги були на всіх дошках оголошень", — каже адвокат Ярослав Пономаренко.
За кілька днів ми отримали й письмову відповідь. Ярослав Пономаренко повідомив, що Віктор Дяченко за дорученням громадянки Киргизстану — як її представник — брав участь в укладенні угод, за якими вона набувала власності на частку у статутному капіталі суб'єктів підприємницької діяльності в Україні.
У відповіді також йдеться:
"Вибір вказаних підприємств здійснювався особисто довірителькою, а Віктору Дяченку повідомляли виключно інформацію, потрібну для оформлення документів. Віктор Дяченко з Алимкан Аширалієвою ніколи не зустрічався, до Республіки Киргизстан не виїжджав. У кінці липня — на початку серпня 2023 року вказана громадянка звʼязалася з Дяченком через телеграм щодо замовлення послуг з реєстрації та перереєстрації підприємства.
Після надання первинної консультації щодо положень чинного законодавства України була досягнута домовленість про представництво. Дяченко надіслав їй зразок довіреності, який містив перелік повноважень, потрібних для оформлення права власності на корпоративні права, та повідомив, що вказана довіреність повинна бути засвідчена нотаріусом країни перебування, апостильована та надіслана йому поштою або іншим зручним каналом зв'язку. Довіреність від вказаної громадянки була отримана поштою приблизно в середині жовтня 2023 року.
Надалі час від часу Аширалієва зверталася для оформлення купівлі-продажу частки в українському підприємстві. Інформацію про підприємство, розмір статутного капіталу та копії інших документів, як правило, надавали Дяченку представники власника компанії. Після нотаріального посвідчення та проведення реєстраційних дій документи надсилали Аширалієвій.
Інформацією щодо причин зацікавленості Аширалієвої в українському бізнесі не володіємо, оскільки ці питання Дяченко ніколи з клієнтами не обговорює".
Класика — "втопити"
Журналісти звернулись за коментарем до експертки ГО "Центр протидії корупції" Антоніни Волкотруб щодо такої активності громадянки Киргизстану:
"Перше, про що я подумала: на неї фірми переписують замість того, щоб закривати. Є така послуга: коли у тебе кримінальне провадження висить або не подавалась звітність, але ти хочеш позбутись контори — просто "продаєш" її. За це ще й гроші платиш. А далі "нові" власники уже з нею гребуться. Іноземців (нових власників проблемної фірми — авт.) ніхто шукати не буде. Це просто класика, щоб "втопити" фірму".
Адвокатка "Miller Law Firm" Анна Калинчук розповіла: якщо компанія має зобов’язання, але не може їх виконати й оголошує себе банкрутом, це може стати підставою для притягнення її власників до відповідальності. За умови, що буде підтверджена їхня вина у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Власники можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності та відповідати за борги компанії своїм майном і активами.
Анна додала, що зараз в Україні активно почали застосовувати процедуру субсидіарної відповідальності. Якщо власник фірми — іноземець, це ускладнює судовий процес та виконання рішення суду: присутність у судовому процесі іноземця, перекладач для нього, міжнародний обмін документів тощо.
"У такій ситуації (з Алимкан — авт.), вважаю, якраз можна говорити, що це зробили з метою ухилення від відповідальності чи виконання зобов’язань, коли заводять іноземця в компанію", — каже Анна Калинчук.
Фізична присутність іноземця не обов’язкова для реєстрації компанії на нього. Достатньо належно посвідченої нотаріальної довіреності на представника. Водночас, звертає увагу Калинчук, саме на українського нотаріуса лягає обов’язок перевірити повноваження представника покупця-іноземця під час, наприклад, посвідчення протоколу загальних зборів щодо відчуження частки корпоративних прав.
Анна додає, що зареєструвати юридичну особу в України легко, а закрити її дуже складно. При реєстрації ніхто не перевіряє ні адресу, ні актуальність контактів. Придбати адресу для реєстрації фірми можна за допомогою платформи "OLX".
"Тому часто за однією адресою може бути зареєстровано сто компаній, — розповідає Анна Калинчук. — Є фірми по підбору підставних директорів для товариств. Зазвичай для цього підбирають соціально вразливих людей, які зловживають наркотиками чи алкоголем або які тільки звільнилися з місць позбавлення волі і не мають засобів для існування. На них перереєстровують компанії, які є, скажімо, проблемними".
Якщо погуглити, можна знайти багато оголошень від фірм, які надають послуги з продажу чи закриття компаній. Ціна залежить від способу ліквідації та часу, який відводиться на це. Знайти покупця — від трьох тисяч гривень. Змінити власника за добу без перевірок фірми — від 10 з половиною тисяч гривень. Ліквідувати компанію з боргами — від 12 з половиною тисяч гривень. А якщо робити офіційну ліквідацію з проходженням перевірок, це займе від 6 до 9 місяців і коштуватиме від 15 тисяч гривень. Організувати банкрутство товариства займає більше часу: від 9 до 17 місяців. Ціна — від 150 тисяч гривень.
Нагадаємо, народного депутата України Олександра Дубінського, якого викрили на правопорушенні, пов’язаному з корупцією, внесли до реєстру корупціонерів.