Без десятиліть очікування: у FT розповіли про спрощений план вступу України
Брюссель готує пропозиції щодо зміни процедури розширення Євросоюзу, яка діє ще з часів холодної війни. Йдеться про заміну її суперечливою дворівневою моделлю, що могла б прискорити вступ України — зокрема у разі потенційної мирної угоди, яка має покласти край російському вторгненню.
Як повідомляє газета Financial Times, план реформи, який обговорюють у Єврокомісії, хоча і є попереднім, вже викликає занепокоєння серед держав-членів ЄС, стурбованих таким "спрощеним" підходом, який матиме далекосяжні наслідки для блоку.
Журналісти наголосили, що Україна, яка офіційно стала кандидаткою на вступ до ЄС невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії, розглядає приєднання до Союзу як фундаментальний елемент свого післявоєнного майбутнього й фінальне підтвердження прозахідного курсу. Згадка про приєднання Києва до ЄС у 2027 році міститься в одному з проєктів 20-пунктного мирного плану, розробленого за участі Сполучених Штатів Америки. Нині цей план обговорюється, попри те, що, на думку чиновників ЄС, Києву може знадобитися десятиліття реформ, аби відповідати суворим критеріям вступу.
"Втім, чиновники Єврокомісії розуміють, що президент Володимир Зеленський зможе погодитися на інші аспекти можливої мирної угоди, такі як відмова від деяких територій на користь Росії, лише якщо зможе представити членство в ЄС як позитивний результат", — наголосили у газеті.
Попередній план реформ, який на сьогодні обговорюється, дозволив би Києву приєднатися до ЄС, але зі значно меншими повноваженнями у прийнятті рішень блоку. Наприклад, за словами посадовців, спочатку Україна не матиме звичного права голосу на самітах лідерів та міністерських зустрічах.
"Згідно з пропозиціями, які перебувають на стадії розробки, Київ може отримати поступовий доступ до частин єдиного ринку ЄС, сільськогосподарських субсидій та внутрішнього фінансування розвитку після досягнення певних етапів після вступу", — додають медійники.
У газеті зауважили, що це суттєво змінить правила вступу, які були узгоджені у 1993 році. Вони вимагають від країн дотримання величезної кількості регламентів ЄС у різних сферах політики та приєднання до блоку лише після виконання всіх вимог.
"Надзвичайні часи вимагають надзвичайних заходів. Ми не підриваємо розширення. Ми робимо концепцію розширення ширшою. Правила були написані понад 30 років тому. І вони мають бути більш гнучкими. Це момент, який трапляється раз на покоління, ми маємо ним скористатися", — сказав неназваний високопоставлений дипломат ЄС у коментарі газеті.
Втім, дипломати з деяких держав-членів ЄС, а також інших країн, які прагнуть приєднатися до Союзу і брали участь у неформальних обговореннях з Єврокомісією стосовно цієї пропозиції, заявили, що така концепція викликає глибоке занепокоєння. Дехто побоюється, що вона негативно вплине на майбутню стабільність блоку, знецінить значення вступу й обурить інші країни-кандидати.
"Це пастка, влаштована російським диктатором Володимиром Путіним і президентом США Дональдом Трампом, і ми потрапляємо в неї", — сказав інший неназваний дипломат ЄС, посилаючись на ризик для єдності Союзу.
Медійники додали, що рух України у процесі вступу до ЄС гальмує Угорщина, яка заблокувала одностайне схвалення, необхідне для офіційного відкриття і закриття кожного з 35 так званих "розділів" для вступу. Своєю чергою, представники ЄС та України вважають, що якщо Вашингтон підпише остаточний мирний план, це змусить Будапешт, зокрема, близького союзника Трампа — прем'єра Угорщини Віктора Орбана, піти на поступки.
У газеті додали, що велика група країн ЄС, які, хоч і прагнуть підтримати Україну, категорично виступають проти будь-яких заходів, що могли б створити лазівки в правилах або запровадити дворівневу систему членства. Так, неназваний дипломат у коментарі для газети зауважив, що неможливо поєднати процес на основі заслуг із фіксованою датою завершення.
"Спробуйте нав’язати це державам-членам, і вони ніколи цього не приймуть", — заявив високопоставлений чиновник ЄС, попередивши, що це спричинить шкідливий розкол між Брюсселем і країнами блоку.
Підбиваючи підсумки, журналісти зазначили, що наразі незрозуміло, як це вплине на країни Європейської економічної зони, як-от Норвегію, які є учасниками єдиного ринку без права голосу, а також на інші держави, що не є кандидатами на вступ, але є близькими партнерами ЄС, зокрема Велику Британію.
Нагадаємо, на початку січня міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Київ ніколи не стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Ба більше, він виступив проти розміщення європейських військових в Україні.
