Чому реактивні дрони важче збивати, ніж "шахеди", — пояснення Ігната

На відміну від звичайних "шахедів", до протидії яким уже звикли українські військові протиповітряної оборони, реактивні дрони мають іншу швидкість і висоту польоту. Тому збити їх набагато складніше.

Про це повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, його цитує "РБК-Україна".

Він зазначив, що "Герань-4" має крейсерську швидкість близько 320 км/год і може підійматися до чотирьох кілометрів. Значно більша "Герань-5" летить зі швидкістю приблизно 450-600 км/год і може набирати висоту до шести кілометрів.

"Саме ці характеристики суттєво звужують набір засобів, якими можна з ними боротися. Значна частина тих дешевших засобів, які стали основою боротьби з класичними "шахедами", проти реактивних моделей або не працює, або працює менш успішно", — пояснив Ігнат.

Звичайну "Герань-2" можна перехоплювати кулеметами, якими озброєні мобільні вогневі групи та дронами-перехоплювачами. Загалом ефективність перехоплення традиційних бензинових "шахедів" перевищувала 90%.

Водночас типовий дрон-перехоплювач може просто не мати належної швидкості, щоби наздогнати реактивну ціль. Кулеметні групи, своєю чергою, отримують набагато менше часу на відкриття вогню, а на великій висоті ціль узагалі виходить за межі їхніх можливостей. Тож, на відміну від традиційних бензинових "шахедів", реактивні — неможливо збивати з кулеметів і дронів-перехоплювачів.

Він уточнив: якщо реактивний безпілотник летить доволі низько та повільно, його можна перехопити з ПЗРК — такі випадки вже були. Але зазвичай росіяни намагаються вести ці апарати вище та швидше.

"Наприклад, ПЗРК здатний стріляти на 4,5 кілометра догори, а якщо реактивний дрон летить на висоті п’ять кілометрів і вище — його вже не дістати з такого комплексу. Тому шанси на ураження реактивних дронів з ПЗРК менші", — пояснив Ігнат.

Зараз, за його словами, для протидії реактивним "шахедам" українські військові насамперед застосовують системи радіоелектронної боротьби, авіацію та ЗРК. Пілоти намагаються перехоплювати такі дрони не лише ракетами, а й авіаційними гарматами.

"Водночас авіація не може одночасно працювати в тій же зоні, де працюють наземні ЗРК, — тому в залежності від погодних умов та інших факторів і обставин, командування оперативно ухвалює рішення, які засоби та де варто застосовувати", — зауважив представник Повітряних сил ЗСУ.

Фактично масове застосування реактивних дронів зміщує боротьбу з "шахедами" з відносно дешевого ешелону ППО у значно дорожчий і водночас дефіцитніший. Адже Україна має дефіцит ракет не лише до систем Patriot, а й до ЗРК NASAMS та IRIS-T, а також ракет RIM-7 для комплексів FrankenSAM.

"Тому військово-політичне керівництво робить усе можливе, аби партнери надали нам більше засобів захисту — зенітні керовані ракети до систем малого та середнього радіусу дії, авіаційні ракети класу "повітря-повітря" різних типів, особливо напередодні зими", — акцентував Ігнат.

За його словами, загальний рівень перехоплення реактивних дронів — трохи більше 60%. Водночас в окремих атаках результат уже вищий: 1 вересня Повітряні сили повідомили, що з 72 запущених удень реактивних дронів вдалося збити або подавити 57 — майже 80%.

Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку активних дій у відповідь на російські удари. За його словами, уже "визначено географію", а час їх проведення оберуть з урахуванням очікуваного результату.