Чому штучний інтелект став кошмаром для Євросоюзу: аналітика Politico
Американська компанія з європейським корінням стала прикладом проблеми, яка бентежить політиків та прихильників технологій у Європі. Континент здатен генерувати ідеї та таланти, необхідні для створення нових застосунків на базі штучного інтелекту, але він рідко стає місцем, де ці ідеї масштабуються.
Як повідомляє видання Politico, згідно зі звітом венчурної фірми Accel, 80% коштів, інвестованих у генеративний ШІ в США, Європі та Ізраїлі у 2023 та 2024 роках, пішли до американських фірм.
У 2024 році США створили 40 "визначних моделей ШІ" порівняно з 15 у Китаї та лише трьома у Європі, згідно зі звітом 2025 Artificial Intelligence Index Report Стенфордського університету. Одинадцять відсотків усіх технологічних компаній США мають європейських засновників, а сотні перспективних компаній, заснованих у Європі — багато з яких безпосередньо пов'язані з ШІ — переїхали до Сполучених Штатів.
"Люди, які хочуть бути частиною цієї революції ШІ, їдуть до США. Мені насправді трохи сумно за Німеччину", — стверджує Флоріан Юнгерманн, який є співзасновником Listen Labs, компанії з дослідження клієнтів на базі ШІ.
Засновники технологічних компаній, які працюють над проектами в галузі ШІ, прямують до Сполучених Штатів з різних причин. Кремнієва долина переповнена ШІ-компаніями, що полегшує створення там нової компанії. У США більше венчурних фондів, і вони більше зацікавлені в інвестуванні в невідомі продукти. Втім, є ще одна вагома причина, на думку багатьох засновників та прихильників ШІ в Європі: представники технологічного сектору часто глибоко підозріло ставляться до регулювання, а в Європі його вдосталь, особливо коли йдеться про штучний інтелект.
"В останні місяці технологічні компанії зі штаб-квартирами в Європі, а також деякі національні уряди та сама Європейська комісія намагалися зменшити регуляторний тягар для ШІ-компаній, відкладаючи впровадження ключових частин законодавства або закликаючи ЄС переглянути всю систему. Проте розбіжності між Європою та Сполученими Штатами щодо регулювання ШІ не так просто виправити; вони коріняться в глибоких культурних відмінностях, які вплинули на розвиток технологічних галузей на обох континентах", — наголошує видання.
Вчені та представники галузі стверджують, що зміна цієї культури є вирішальною для того, щоб Європа почала наздоганяти лідерів, як у плані утримання більшої кількості фахівців зі ШІ на континенті, так і в заохоченні тих, хто залишається, бути більш підприємливими.
"Сьогодні такі європейські країни, як Німеччина, все ще зберігають винятковий талант, але часто їм не вистачає культурної атмосфери, яка дозволяє цьому таланту спрямовувати свою енергію на створення нових компаній", — зазначає Роберт Віндесгайм, німецький інвестор із сан-франциського Founders Fund.
Медійники наголосили, що ЄС десятиліттями більше схильний до регулювання, ніж США. Відтоді як Європа обрала повільнішу, але безпечнішу модель зростання, молодих амбітних людей часто розчаровують бюрократичні бар’єри. Відмінності в підході до ролі держави, зокрема щодо ШІ, мають історичне й культурне коріння по обидва боки Атлантики.
Одна з ключових причин — приватність. Багато європейців сприймають технології через призму ризику стеження й зловживань: у Німеччині люди так само оберігають номер телефону, як у США — номер соціального страхування. Професорка Колумбійського університету Ану Бредфорд пояснює цю чутливість історичним досвідом.
"Друга світова війна, використання даних нацистами для ідентифікації євреїв та стеження Штазі у Східній Німеччині сформували культурну недовіру до втрати приватності", — зазначила вона.
Дін Болл, один з авторів Плану дій щодо ШІ адміністрації Трампа, бачить проблему інакше, але також пов’язує різницю підходів із серединою ХХ століття: на його думку, ЄС "законсервував статус-кво", застосовуючи мислення ХХ століття до викликів ХХІ. Інвестор Роберт Віндесгайм додає, що катастрофи ХХ століття закріпили в Європі пріоритет безпеки та "захисту від ризиків", що відобразилось у законодавчо оформленій іншій оцінці технологічних ризиків.
Такі світогляди вплинули на різні регуляторні культури США та ЄС у ХХ–ХХІ століттях. GDPR, запроваджений у 2018 році, закріплює право на приватність, якого немає в США, та обмежує збір і монетизацію даних, що суттєво позначилось на здатності технологічних компаній зростати в Європі. Інвестор Майкл Джексон критикує Європу за прагнення бути "світовим регулятором" ще до того, як технологія повністю сформується; натомість у США, за його словами, регулювання більше "точкове" і з’являється після розуміння потреб ринку.
ШІ зробив ці відмінності ще помітнішими: він посилив загрози приватності й можливості стеження, а наслідки його розвитку важко передбачити. Європа обрала жорсткіший підхід: AI Act, що набув чинності 1 серпня 2024 року, вводить категорії ризику від "мінімального" до "неприйнятного" (останні заборонені) та вимагає більшої прозорості від більшості ШІ-компаній. У США після нерішучих кроків за Джо Байдена адміністрація Дональда Трампа у липні оприлюднила План дій щодо ШІ з акцентом на "усунення бюрократії та обтяжливого регулювання". Розрив між підходами ЄС і США зростав разом із кількістю засновників у кожному з регіонів.
Водночас американський успіх, за словами Маріарозарії Таддео з Оксфордського інституту інтернету, підсилює потребу Європи захищатися від залежності від технологій, якими вона не володіє і не контролює. Видання наголошує, що ЄС перебуває у слабшій позиції, бо більшість розробників у світі — американці, і Європі дедалі важче контролювати цю сферу, якщо США не регулюють себе.
Прихильники європейської моделі заперечують тезу, що регуляція вбиває інновації: вона, на їхню думку, робить ШІ безпечнішим для користувачів і засновників. Додатковий фактор — фінансування: з 2013 по 2022 рік компанії зі штаб-квартирами в ЄС отримали на 1,4 трильйона доларів менше венчурних інвестицій, ніж компанії в США. Водночас ріст регуляторної ролі держави помітний не лише в Європі: навіть якщо Вашингтон не поспішає із жорсткими рамками, Каліфорнія впроваджує низку ШІ-рекомендацій. Опитування Gallup (квітень–травень 2025 року) показало, що 80% американців підтримують правила безпеки ШІ та захисту даних, навіть ціною повільнішого розвитку. На думку Марка Ротенберга з Center for AI and Digital Policy, позиція Білого дому щодо ШІ-регулювання не збігається ані з більшістю американців, ані з законодавцями штатів, ані з попередніми підходами.
Єврооптимісти вважають, що регуляція не "душить" інновації, і Європа поступово знаходить опору в ШІ. Паралельно ЄС і окремі країни намагаються наростити інвестиції: у листопаді Єврокомісія мобілізувала 200 мільярдів євро для ШІ, а президент Франції Еммануель Макрон оголосив про намір залучити 109 мільярдів євро приватних інвестицій. У скандинавських країнах держінвестиції вже сприяли інноваціям і зростанню компаній.
"Проте жоден уряд поки прямо не націлився на демонтаж регуляторної системи. Європа запізнилася п’ять років тому і запізнилася остаточно зараз", — підбили підсумок у виданні.
Нагадаємо, раніше видання The Guardian повідомляло, що екстремістські та терористичні угруповання активно використовують генеративний штучний інтелект для поширення пропаганди. Вони клонують голоси, автоматично перекладають і синтезують мовлення для адаптації ідеологічних матеріалів різними мовами.
