Жінка – мати-вихователька, домогосподарка, доглядальниця; чоловік – батько-годувальник, захисник, здобувач їжі. З такими стереотипами ми зустрічаємось мало не щодня. Як наслідок – українські чоловіки займають дві третини керівних посад, а жінки отримують меншовартісні ролі та нижчі заробітні плати. Більше того, ми самі ж і розповсюджуємо ці стереотипи. Чи не казав хто-небудь з нас щось подібне?
- Чоловіки не плачуть;
- Бізнес – не жіноча справа;
- Жінка має особливу логіку;
- Жінка за кермом – бути біді;
- Чоловік повинен заробляти гроші й утримувати сім’ю.
Стереотипи, якими ми спілкуємось, формують наше уявлення про світ і те, як в ньому стати успішним. А на переконання більшості, успішним можна стати лише думаючи як всі.
Жінки та чоловіки мають різні можливості до самореалізації, особливо в STEM-галузях (Science - наука, Technology - технології, Engineering - інженерія, Mathematics - математика). Все починається ще з сім’ї. Діти як губки вбирають все, про що говорять батьки: «навіщо тобі ІТ, ти ж не хлопчик», «дівчинка точно нічого не досягне в технічній сфері» тощо. Як результат, не дивно, що в Україні частка дівчат на освітніх програмах, пов’язаних із інформаційними технологіями, не перевищує 17%. А у 2020 році – в середньому тільки кожна четверта дівчина вступила на STEM-спеціальності.
То чому ж дівчата так рідко обирають STEM-спеціальності, а згодом і кар’єри?
Вступники у ВНЗ є дзеркалом стану молоді, і ось, яке ми маємо відображення: лише 5% усіх студентів математики та статистики у всьому світі складають жінки. В Україні серед зарахованих на навчання в університети на математичні спеціальності у 2020 році — тільки кожна четверта дівчина. У галузі природничих наук, технологій та інженерії чоловіків у 3-4 рази більше, ніж жінок. І ці цифри приблизно однакові як для України, так і для Європи та США.
Упередження починаються ще зі школи.
Згідно з останніми дослідженнями 66,3% молоді відчували щодо себе гендерні упередження, 47,3% стикалися з дискримінацією в різних формах. І ці упередження починаються ще зі школи. На математичні олімпіади вчителі охоче рекомендують саме хлопчиків. Часто можна почути: «Наша вчителька з фізики стверджує, що технічні спеціальності для хлопчиків, а гуманітарні — для дівчат».
Однак, у STEM-сферах жінки недостатньо представлені не тільки тому, що стикаються з упередженнями, а й тому, що навіть не намагаються заявити про себе, бо вагаються, чи здатні працювати в технічних галузях.
Чи дійсно дівчата менш здібні?
Перший стереотип, який спадає на думку, з огляду на наведену статистику: дівчата менш здібні, ніж хлопці. Проте Жаклін Екклз у 1989 році довела, що впевненість жінок в своїх математичних здібностях знижується починаючи з сьомого класу і далі, включаючи період навчання у вищих навчальних закладах. Стівен Спенсер, Клода Стіл та Діана Квін провели експеримент, в якому продемонстрували, що різниця в математичній продуктивності між жінкам та чоловіками зникає, коли дослідник знижує загрозу стереотипів. Експеримент полягав у тому, щоб жінки і чоловіки отримали ідентичний математичний тест. Декільком повідомили, що зазвичай цей тест жінки складають гірше, решті – ні. Жінки, яким попередньо сказали цей стереотип, склали тест набагато гірше, а ті, які працювали в однакових умовах з чоловіками, показали ідентичні результати. Тобто проблема ховається далеко не в здібностях, а в самооцінці і впевненості. Дівчата набагато рідше зізнаються навіть собі, що компетентні в математиці.
Дівчатам нема на кого рівнятися.
В Україні так багато жінок, які могли б стати зразками для наслідування, і допомагли б дівчатам подолати свої страхи. Але ми про них майже не говоримо. Ми не знаємо, що українка Катерина Ющенко створила першу в світі адресну мову програмування, і зараз про науковицю говорить весь світ. Марина В’язовська вирішила математичну задачу, над якою століттями працювали науковці всього світу. Світлана Арбузова винайшла метод генетичного скринінгу для виявлення спадкових хвороб у майбутньої дитини, яким тепер користується більшість країн світу. І таких прикладів можна навести ще дуже багато.
«Усі ці жінки - абсолютно непересічні, цікаві та талановиті особистості, які руйнують стереотип, що наука – це не жіноча справа», - говорить координаторка проєкту STEM is FEM, Дар’я Бичкова.
STEM is FEM - це освітній проект популяризації STEM-спеціальностей серед дівчат. За словами координаторів проєкту, вони нещодавно здійснили ще одну ініціативу під назвою «Наука – це вона», де розповіли про 12 видатних українських науковиць і запросили школярок з усієї України до написання про них есе.
«Ми стурбовані гендерним дисбалансом у науці та зниженням популярності технічних дисциплін серед українських школярок. Тому основна мета проекту – підвищити обізнаність про визначних українських жінок-вчених, які можуть служити взірцем для наслідування та рольовими моделями дівчатам-школяркам та надихати їх обирати професію у STEM», -продовжує Дар’я Бичкова.
Коли дівчата бачать успішних жінок за складними технічними професіями, це руйнує стереотип «нежіночної професії». Керівниці фінансових структур, засновниці ІТ-стартапів, архітекторки, біологині, фізикині – всі вони вже є доказом нікчемності стереотипів. Ось чому так важливо створювати платформи для спілкування жінок-професіоналок з дівчатами, які ще вагаються, який кар’єрний шлях обрати.
На сам кінець наведу ще кілька фактів для більшої переконливості всього вищенаведеного:
Чоловіки в сім разів частіше грають в кіно ролі пов’язані зі STEM, ніж жінки.
Серед усіх лауреатів Нобелівської премії з наукових дисциплін було лише 3% жінок.
Пандемія COVID-19 призвела до збільшення глобального гендерного розриву. Тепер для його подолання людству знадобиться як мінімум 135,6 років.
Наразі ситуація з гендерною нерівністю в науці і технологіях виглядає досить невтішною. Проте, здається, вже досить скоро і Україна, і весь світ, зверне увагу на гендерний розрив в STEM, адже він нерозривно пов’язаний з економічною стабільністю і добробутом, а для будь-якого політичного устрою це і є найважливішим.
Автор: Вікторія Дубів
Фото з мережі інтернет.
Також читайте: Ринок нерухомості в Україні: тенденції, прогнози та зміни через пандемію
