Грибок із Чорнобиля вражає вчених: він живиться радіацією й може стати щитом для астронавтів
Вчені дослідили один з різновидів грибка з Чорнобильської зони відчуження та дійшли висновку, що він здатен захищати від радіації краще, ніж свинець. Окрім цього, цей грибок здатен використовувати радіацію як джерело енергії.
Як повідомляє видання Interesting engineering, цей чорний грибок виявили у руїнах Чорнобильської атомної електростанції.
Науковці пов’язують його властивості із високим вмістом меланіну — пігменту, що поглинає радіацію та допомагає грибку отримувати енергію через процес радіосинтезу. Зразки грибка Cladosporium sphaerospermum відправили на Міжнародну космічну станцію, де він зростав швидше, ніж на Землі, і частково екранував космічне випромінювання.
"Вчені упевнені, що ця біологічна система може стати альтернативою важким захисним матеріалам у космосі та допоможе у створенні самовідновлюваних захисних конструкцій на Місяці чи Марсі", — зазначає видання.
Своєю чергою, астробіолог Національного управління з аеронавтики й дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки Лінн Дж. Ротшильд пропонує концепцію "мікоархітектури" — споруд на Місяці й Марсі, вирощених із грибкового матеріалу. "Живі стіни" із цього матеріалу можуть самовідновлюватися та поглинати небезпечне випромінювання, роблячи космічні місії безпечнішими й дешевшими.
"Дослідники припускають, що такі гриби можуть у майбутньому використовуватися для очищення радіоактивних зон і захисту астронавтів від небезпечних променів поза межами нашої планети", — додає Interesting engineering.
Коли та як наука відкрила "Чорнобильський грибок"
Ще 1997 року українська вчена Неллі Жданова вперше звернула увагу на чорну цвіль, яка заселила радіоактивні конструкції Чорнобильської АЕС. Цей грибок ріс на стінах та стелях руїн реактора, попри критично високі рівні випромінювання. Подальші дослідження показали, що ці гриби вступають у незвичну взаємодію з радіацією, яка допомагає їм виживати.
Нагадаємо, раніше видання ScienceAlert повідомляло, що Сонячна система може рухатися крізь космос утричі швидше, ніж передбачає стандартна модель Всесвіту. Дослідники проаналізували розподіл радіогалактик і виявили значну розбіжність з очікуваннями космології.
