В умовах триваючої збройної агресії росії та зростання загроз у світі, питання облаштування державного кордону набуло стратегічного значення. Україна створює сучасну систему інженерних, фортифікаційних та технічних споруд, що мають не лише оборонну, а й превентивну функцію. Йдеться про формування багаторівневої лінії безпеки — від укріплень і спостережних пунктів до систем відеомоніторингу та сповіщення.
Ця робота — не лише військовий чи інженерний процес. Вона відображає державну політику безпеки, зміцнює довіру громадян і демонструє союзникам, що Україна системно готується до довгострокового захисту своїх кордонів.
З чого починається процес облаштування кордону? З делімітації — це коли держави-сусідки визначають напрямок кордону на картах. Наступний етап — демаркація. Це процес фактичного облаштування лінії кордону безпосередньо на місцевості.
Як облаштовано державний кордон, чому важливо знати, що таке контрольований прикордонний район та прикордонна смуга та чому дотримання цих правил важливе для безпеки держави, розбираємося у цьому матеріалі.
Отже, перше і важливе правило облаштування державного кордону — допомогти прикордонникам швидше і безпечніше виконувати свою роботу.
Після вторгнення росії до України у 2014 році наша держава змінила підходи до облаштування та захисту державного кордону. При проектуванні українські фахівці врахували всі виклики, тому нове інженерно-технічне облаштування державних рубежів сьогодні поєднує у собі систему інженерних споруд та загороджень (протитранспортні рови та вали, загороджувальні паркани та інші загородження сповільнюючої дії, рокадні дороги та контрольно-слідові смуги) із системою візуально-технічного контролю (системи відеоспостереження за державним кордоном та підступами до нього, сигналізаційні комплекси та інші різноманітні засоби фото-, відео фіксації, що дозволяють здійснювати дистанційний контроль на підступах до кордону).
Усі ці заходи спрямовані на забезпечення недоторканості державного кордону, посилення національної безпеки, протидію незаконному перетину кордону особами, контрабанді та диверсіям, а також створюють умови для ефективної роботи прикордонників.
Однак, яким би надійним не було інженерне облаштування кордону, його охорона неможлива без застосування військовослужбовців-прикордонників. Поза пунктами пропуску, на так званій "зеленці", 24/7 працюють прикордонні наряди. Їхня ділянка відповідальності — це ліси, гори, річки, прикордонні населені пункти. Наразі у ДПСУ є п’ятнадцять видів прикордонних нарядів, які залучаються до охорони поза пунктами пропуску.
У кожного з цих нарядів своє завдання, але мета одна — територіальна цілісність, безпека та спокій українців.
Для повного забезпечення безпеки на державному кордоні, прикордонники мають контролювати не лише інженерні споруди та смугу місцевості вздовж них, а й прикордоння в цілому, а саме: прикордонну смугу та контрольований прикордонний район.
Прикордонна смуга — це ділянка завширшки 5 км від державного рубежу. Щоб перебувати у ній, потрібно отримати відповідний дозвіл у прикордонників. Що для цього потрібно? Написати звернення до прикордонного загону, на ділянці якого плануєте перебувати, та надати копії документів, що підтверджують особу та мету перебування у визначеному районі.
Вам не потрібен дозвіл на перебування у прикордонній смузі, якщо:
Також дозвіл не потрібен військовим, правоохоронцям, міністрам, народним депутатам та ще певним категоріям державних службовців, які здійснюють у прикордонній смузі визначені види діяльності відповідно до чинного законодавства.
Прикордонники також зауважують, що для жителів прикордоння, які мають місцеву прописку, дозвіл надається за їхнім зверненням один раз і діє безстроково. Для установ та організацій, які здійснюють свою діяльність у прикордонній смузі, такий дозвіл треба поновлювати щороку. Дозвіл на перебування у прикордонній смузі видають безкоштовно.
Контрольований прикордонний район — це територія, яка співпадає з межами адміністративно-територіального району, що прилягає до державного кордону, та перебуває під охороною Державної прикордонної служби України. На відміну від вужчої прикордонної смуги, для в'їзду в КПР спеціальний дозвіл не потрібен, достатньо мати документ, що посвідчує особу.
Дотримання правил прикордонного режиму — це не формальність і не обмеження, а спосіб забезпечення безпеки самих громадян. Тому навіть незначні дії — пересування без документів, фотографування об’єктів чи проведення робіт без погодження — тягнуть за собою адміністративну відповідальність, можуть призвести до скасування дозволу на перебування у прикордонній смузі та затримання особи для з’ясування обставин.
Тепер, коли ми знаємо про тонкощі служби прикордонників, не важко зробити висновки, що — абсолютно всі методи їх роботи мають на меті лише два завдання — забезпечити швидкий, безперешкодний, комфортний перетин державного кордону для кожної людини, яка дотримується українського законодавства, та виявити й затримати будь-якого, хто намагається порушити державний кордон.
Інформаційна кампанія "Безпека в деталях" здійснюється Державною прикордонною службою України за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні @EUAM Ukraine