Мирні переговори між Сполученими Штатами Америки та Росією щодо України не дають чітких результатів. Вони більше подібні на постійні обговорення без руху вперед.
Такий висновок зробили аналітики французького видання Le Monde. На думку медійників, основна причина цього "глухого кута" — повна відсутність прозорості в перемовинах між Москвою та Вашингтоном, адже союзники, зокрема, з Європи, все ще залишаються поза цим процесом.
Журналісти зазначили, що переговори охоплюють ширше коло питань, ніж здається спочатку, оскільки Росія хоче переглянути всю систему безпеки на європейському континенті.
Попри це на боці європейських союзників існує багато інших чинників, які блокують прогрес, створюючи ризик того, що всі прихильники Києва опиняться у небезпечній грі в "дипломатичну фікцію", як дедалі частіше скаржаться військові та дипломатичні джерела.
У виданні додали, що суперечки викликає й питання відправлення військ до України після припинення вогню. Попри те, що Париж та Лондон об'єднали сили для цього, їх військові керівники не мають повної згоди щодо необхідних ресурсів.
Медійники зауважили, що Франція прихильніше ставиться до наземної операції. Реалізацію цього варіанту спрощують присутність її військових у Румунії з 2022 року, близько 1 000 солдатів, і розгорнута з того часу логістична мережа.
Натомість Велика Британія надає перевагу менш прямому підходу, поєднуючи повітряні та морські засоби, адже їх сухопутна армія має обмежені ресурси. Лондон, як інші партнери, вважає, що відправлення наземних військ, за винятком сил спеціального призначення, – політично ризикований крок.
Це призвело до ідеї щодо того, щоб запровадити безпольотну зону, яка простягалася би від Білорусі до Чорного моря, проходячи на схід від Києва та Одеси.
Розбіжності також ускладнюють бюджетні наслідки. За підрахунками Парижу, відправлення наземних військ може потребувати, залежно від обраного варіанту, інвестицій у розмірі до двох або трьох мільярдів євро, та щорічних витрат, приблизно рівних витратам на операцію "Бархан" у Сахелі (2014-2022 роки), тобто близько одного мільярда євро на рік.
"Але для багатьох союзників здатність фінансувати ці "гарантії безпеки" Україні значною мірою залежить від іншого важливого питання: перегляду американської військової присутності в Європі в межах оголошеного розвороту в бік Азії", — йдеться у статті.
Там зауважили, що зараз Вашингтон не надав жодних вказівок щодо потенційного виведення військ із Європи, яке може охопити до 20 тисяч військових.
"Союзники сподіваються дізнатися більше подробиць 24 та 25 червня на щорічному саміті НАТО", — підсумували аналітики Le Monde.
Нагадаємо, що сьогодні українська делегація перебуває в Парижі, де триває серія двосторонніх та багатосторонніх зустрічей із представниками держав "Коаліції охочих". Союзники обговорюють безпекові гарантії для України.