
Європейський Союз планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену із сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива й стабілізувати ціни на електроенергію.
Про це повідомляє Euronews. Наприкінці червня міністри енергетики країн ЄС підписали першу тристоронню угоду щодо розвитку систем накопичення енергії. Документ передбачає збільшення потужностей зі зберігання до 200 ГВт до 2030 року. Наразі цей показник становить близько 55 ГВт.
Згідно з домовленістю, 22 країни-члени ЄС пообіцяли до 2028 року додати ще 30-35 ГВт нових потужностей.
Попри стрімке зростання частки відновлюваної енергетики, Європа поки що не здатна повністю використовувати всю вироблену електроенергію. Якщо сонячні чи вітрові електростанції генерують більше електрики, ніж споживається, надлишки часто просто втрачаються через нестачу накопичувачів.
У результаті країнам доводиться запускати газові електростанції, коли виробництво "зеленої" енергії падає.
За даними ЄС, частка відновлюваної енергетики зросла з 23% у 2020 році до 25,2% у 2024 році, а вже 44% усієї електроенергії у Євросоюзі виробляється із відновлюваних джерел. Водночас блок досі імпортує близько 55% усіх енергоресурсів, зокрема нафту та газ.
На початку 2026 року в Європі дедалі частіше фіксували періоди негативних цін на електроенергію — коли її виробництво перевищувало попит. Лише за перший квартал на ринку "на добу наперед" зафіксували 1223 години негативних цін, що майже вдвічі більше, ніж раніше. Найбільше це явище спостерігалося у Німеччині та Іспанії.
Експерти зазначають, що сучасні системи накопичення дозволили б зберігати надлишкову електроенергію у моменти її здешевлення та використовувати її під час пікового попиту.
Документ передбачає збільшення темпів будівництва нових накопичувачів уже у 2026-2028 роках. До цього часу країни ЄС мають наростити потужності приблизно на 20% більше, ніж було встановлено у 2025 році.
Особливу ставку роблять на акумуляторні батареї, які вважають найефективнішим і найшвидшим способом накопичення електроенергії. За оцінками експертів, їхнє масштабне впровадження може скоротити операційні витрати європейської енергосистеми приблизно на 55 млрд євро на рік, а також зменшити імпорт газу.
У ЄС очікують, що розвиток систем накопичення допоможе знизити залежність вартості електроенергії від цін на газ.
Крім того, власники домашніх сонячних електростанцій зможуть ефективніше використовувати або продавати надлишкову електроенергію, а власники електромобілів і домашніх акумуляторів — заряджати їх у години дешевої електроенергії та використовувати під час пікового навантаження.
Водночас експерти наголошують, що нинішніх зобов'язань країн ЄС поки недостатньо для досягнення цілі у 200 ГВт до 2030 року, тому темпи будівництва накопичувачів доведеться суттєво прискорити.
Додамо, екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів.