Спека б'є по електромережах Європи: експерти оцінили ризики блекаутів

Екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів. У разі, якщо попит перевищить доступну потужність електростанцій, окремі регіони можуть зіткнутися з перебоями в електропостачанні.

Як пише Euronews, цього тижня температура в країнах Середземномор’я може сягати 43°C. У Франції найвищий рівень небезпеки оголосили більш ніж у половині департаментів, а у Великій Британії попередили про можливі температурні рекорди та "тропічні ночі", коли повітря не охолоджується нижче 20°C.

Аномальна спека також охопила Німеччину, Іспанію, Португалію, Італію та Швейцарію. В деяких країнах закривають школи, скорочують рух поїздів і скасовують масові заходи.

Як спека впливає на енергосистему

Під час хвиль спеки люди активніше користуються кондиціонерами та іншими системами охолодження. Це різко збільшує навантаження на електромережі, особливо в години пікового споживання.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, системи охолодження приміщень уже споживають значну частину світової електроенергії. Подальше підвищення температури може посилювати попит і створювати замкнене коло: більше охолодження потребує більше енергії, а використання викопного палива збільшує викиди парникових газів.

Високі температури можуть не лише збільшувати споживання. Вони також знижують ефективність електростанцій, ускладнюють їх охолодження та зменшують пропускну здатність ліній електропередачі.

Де попит зростає найбільше

Сервіс Compare the Market проаналізував дані 85 країн, на які припадає близько 90% світового споживання електроенергії. Дослідники порівняли попит у найспекотніші місяці зі звичайними температурними періодами.

Найбільше зростання зафіксували у Греції — приблизно на 38,6%. Це відповідає додатковим 143 кВт·год на одну людину впродовж місяця екстремальної спеки. Далі у рейтингу опинилися:

• Чорногорія — зростання приблизно на 22,5%;
• Туреччина — на 21,9%;
• Хорватія — на 17,8%;
• Італія — на 14,2%;
• Іспанія — на 8,9%.

В яких країнах відключення тривають найдовше

На основі даних за останні п’ять доступних років аналітики також порівняли середню тривалість перебоїв з електропостачанням у європейських країнах. Серед держав, включених до аналізу, найдовші відключення зафіксували в Угорщині — у середньому 2,92 години на рік. У Словенії цей показник становив 2,16 години, а у Греції — 1,63 години.

За оцінками дослідників, найбільші сукупні збитки для домогосподарств перебої спричиняють в Італії — близько 154,7 млн євро на рік. У Польщі втрати оцінили приблизно у 152,1 млн євро. Розрахунок враховує не лише вартість електроенергії, а й зіпсовані продукти, втрату охолодження, перебої з інтернетом та інші незручності.

Чи допоможе сонячна енергетика

Відновлювані джерела можуть частково компенсувати підвищений попит. Під час спеки влітку 2025 року щоденне споживання електроенергії в Європі зростало до 14%, однак рекордне виробництво сонячної енергії допомогло втримати систему стабільною. У найспекотніші години сонячні електростанції Німеччини виробляли до 50 ГВт електроенергії та забезпечували понад третину потреб країни.

Водночас найбільше навантаження нерідко зберігається ввечері, коли сонячна генерація знижується, а кондиціонери продовжують працювати. Тому для стабільності системи важливі акумулятори, гідроакумулювальні станції, резервні потужності та надійні міждержавні з’єднання.

Експерти наголошують, що висока температура сама собою не гарантує блекауту. Ризик залежить від стану мереж, доступних резервів, структури генерації та здатності операторів швидко реагувати на піковий попит.

Синоптик Ігор Кібальчич інформував, що впродовж тижня, 22-28 червня, в Україні очікується мінлива літня погода з періодичними дощами, грозами та поривчастим вітром. Температура переважно залишатиметься в межах кліматичної норми, а екстремальна спека із Заходу Європи до країни не дійде.

Нагадаємо, ще у квітні у мережі активно почали поширювати "прогнози", буцімто літо 2026 року буде "аномально спекотним". В "Укргідрометцентрі" прокоментували цю інформацію та пояснили, чи варто насправді довіряти таким прогнозам.

Читайте також: Якою буде погода у першій половині літа 2026: прогноз синоптика