Науковці відтворили обличчя найдавнішого Homo sapiens: який вигляд мали люди 315 тисяч років тому (фото)
Дослідники створили цифрову реконструкцію обличчя одного з найдавніших відомих представників Homo sapiens на основі викопних решток, знайдених у Марокко. Попри масивні риси та висунуту вперед щелепу, ця людина могла б не надто вирізнятися серед сучасників.
Науковці відтворили зовнішність людини, яка жила приблизно 315 тисяч років тому на території сучасного Марокко, передає ScienceAlert. За словами 3D-дизайнера Цицеро Мораеса, який працював над реконструкцією, на перший погляд ця людина могла б загубитися в натовпі, однак уважніший погляд виявив би її характерні риси.
"Що стосується людини з Джебель-Ірхуду, вона могла б залишитися непоміченою в натовпі, але при ближчому розгляді виявилося б дещо, що відрізняє її від інших, — передусім масивні риси обличчя та висунута вперед щелепа", — розповів Мораес виданню ScienceAlert.
Як знайшли рештки найдавніших Homo sapiens
Історія відкриття почалася на початку 1960-х років, коли працівник, який видобував корисні копалини в місцевості Джебель-Ірхуд у Марокко, знайшов череп. Спочатку вчені припускали, що він належав африканському неандертальцю, який жив близько 40 тисяч років тому.
Під час подальших розкопок дослідники виявили інші людські рештки та кам'яні знаряддя. У 2017 році два наукові дослідження засвідчили, що знахідки належать раннім представникам нашого виду — Homo sapiens. Вік шару, в якому виявили скам'янілості, оцінили приблизно у 315 тисяч років із похибкою близько 34 тисяч років.
Це відкриття відсунуло відомі часові межі історії Homo sapiens приблизно на 100 тисяч років. Нині рештки з Джебель-Ірхуду вважають найдавнішими відомими викопними рештками представників нашого виду. Саме їх використали для цифрової реконструкції обличчя.
Як науковці відтворили зовнішність давньої людини
Дослідники не мали повного черепа однієї людини. Фахівці Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка раніше поєднали різні викопні зразки, створивши більш повну цифрову модель черепа.
Основну частину мозкової коробки та верхньої частини обличчя взяли з черепа, відомого як Ірхуд 1. Нижню щелепу й зуби відтворили за іншими рештками, знайденими в тому самому археологічному шарі. Через це реконструкцію не можна вважати точним портретом однієї конкретної людини. Водночас Мораес вважає, що складові черепа добре узгоджуються між собою.
"Нижня щелепа та зуби, які належать іншій людині, напрочуд добре підходять", — зазначив дизайнер. Він додав, що навіть якби вдалося знайти оригінальну нижню щелепу, череп, найімовірніше, суттєво не відрізнявся б від його нинішньої реконструйованої форми.
Для створення тривимірної моделі команда використала зображення та відео складеного черепа, оприлюднені разом із дослідженнями 2017 року. Науковці відібрали кадри з різними ракурсами, за якими побудували цифрову модель, а її масштаб перевірили за опублікованими вимірюваннями.
Наступним завданням було відтворити м'які тканини, які вкривали кістки. Для цього дослідники використали комп'ютерну томограму сучасної дорослої людини, на якій було видно череп і навколишні тканини. Вони змінили форму черепа в цифровій моделі відповідно до давніх решток, а разом із нею адаптували й тканини обличчя.
Чи можна вважати реконструкцію точною
Кістки залишаються головною основою реконструкції, однак шкіра та м'язи давніх людей не збереглися. Тому дослідникам довелося використовувати дані про м'які тканини сучасних людей. Це необхідний орієнтир для моделювання, але не доказ того, що анатомія людей сотні тисяч років тому була ідентичною сучасній.
Команда також перевірила внутрішні розміри цифрового черепа. Об'єм його порожнини становив 1364 мілілітри — це близько до попередньої оцінки у 1375 мілілітрів, отриманої за даними комп'ютерної томографії викопних решток. Такий збіг підтверджує пропорції моделі, проте не дозволяє встановити, наскільки точно відтворено обличчя.
Дослідники підготували два варіанти зображення: чорно-білий, без волосся, та кольоровий — зі шкірою, волоссям і рослинністю на обличчі. Однак колір шкіри, зачіску та наявність волосся на обличчі неможливо безпосередньо визначити за викопними кістками.
"Щодо суб'єктивності, варто визнати, що кольорове зображення з волоссям на обличчі є найбільш художнім варіантом і містить менше науково обґрунтованих деталей", — пояснив Мораес.
Чорно-білі зображення не містять цих припущень, тож дозволяють зосередитися на приблизній формі обличчя. За словами Мораеса, один із найцікавіших моментів роботи настає ще до завершення реконструкції, коли на екрані вперше з'являються основні риси обличчя.
Додамо, нові дослідження Прикордонної печери у Південній Африці показали, що ранні Homo sapiens мали доволі впорядковані побутові звички, зокрема регулярно облаштовували місця для сну, використовуючи траву та вогонь.
Читайте також: Скільки поколінь людей змінилося від появи Homo sapiens: відповідь вчених
