Негативний внутрішній діалог та постійні порівняння: психологи назвали 10 ознак низької самооцінки

Низька самооцінка не завжди проявляється відкрито. Вона може впливати на повсякденне життя через сумніви у власних силах, уникнення нових можливостей або прагнення догодити іншим. Психологи назвали основні ознаки такої проблеми та пояснили, як поступово зміцнити впевненість у собі.

Про це повідомляє Parade із посиланням на коментарі п'яти психологів. За словами фахівців, найпоширенішою ознакою низької самооцінки є негативний внутрішній діалог. Людина постійно повторює собі фрази на кшталт: "Я не впораюся", "У мене нічого не вийде" або "Я недостатньо хороший". Експерти радять спочатку навчитися помічати такі думки, а потім свідомо замінювати їх більш доброзичливими та реалістичними.

Крім цього, психологи назвали ще дев'ять поширених проявів низької самооцінки:

• Уникнення нових ситуацій. Людина відмовляється від можливостей через страх невдачі, що лише посилює невпевненість.
• Передчасні негативні висновки. Очікування найгіршого результату ще до того, як ситуація розпочалася.
• Постійне прагнення "виправити себе". Надмірне переконання, що потрібно повністю змінитися, щоб бути достатньо хорошим.
• Підвищена тривожність. Сумніви у власних здібностях часто супроводжуються постійним хвилюванням.
• Депресивні прояви. Низька самооцінка і депресія можуть взаємно посилювати одна одну.
• Бажання всім догодити. Людині важко відмовляти іншим навіть тоді, коли це шкодить її власним інтересам.
• Поширення невпевненості на всі сфери життя. Невдача в одному питанні починає сприйматися як доказ власної неспроможності загалом.
• Постійне порівняння себе з іншими. Це може викликати незадоволення собою та посилювати відчуття меншовартості.
• Надмірна схильність до ризику. У деяких випадках люди намагаються компенсувати невпевненість небезпечною поведінкою або імпульсивними вчинками.

Психологи наголошують, що підвищити самооцінку допомагають невеликі досяжні цілі, розвиток самоспівчуття, відмова від постійних порівнянь із іншими та, за потреби, робота з психотерапевтом. Вони також радять ставитися до себе так само підтримувально, як до близької людини, яка опинилася у складній ситуації.

Додамо, впевненість часто сприймають як щось, що "спочатку має з’явитися", а вже потім людина починає діяти. Але психологічні дослідження показують протилежне. Так, упевненість — це не початкова умова, а результат досвіду, який ми отримуємо через дію.