Невидима мешканка Карпат: унікальний моніторинг розкрив правду про рисей
Детерміністичний моніторинг підтвердив присутність семи особин рисі євразійської (з них чотири — самці) на території Ужанського національного природного парку. Унікальні дані вдалося отримати завдяки індивідуальній ідентифікації тварин за характерним візерунком шерсті на фотознімках.
З листопада 2025 року стартував другий етап детерміністичного моніторингу рисі євразійської. Використовуючи сучасні технології та міжнародну співпрацю, дослідники визначають точну чисельність цього рідкісного хижака в українських лісах і вивчають його маршрути, що проходять через кордони кількох держав.
Над проєктом працюють експерти команди "Рідкісні види" WWF-Україна та науковці Ужанського національного природного парку. Моніторинг проводять синхронно з колегами транскордонного біосферного резервату "Східні Карпати" за підтримки міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivores / Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків).
Що таке детерміністичний моніторинг і як його проводять в Ужанському нацпарку?
Детерміністичний моніторинг — це метод спостереження, який дозволяє вченим перейти від приблизних оцінок на кшталт "десь тут мешкає близько десяти рисей" до точних фактів: "тут живе саме ця рись, і ми можемо її ідентифікувати".
Для спостережень на території Ужанського національного природного парку науковці встановили фотопастки на 30 локаціях, охопивши як прикордонні зони, так і центральні ділянки парку.
Щоб підвищити точність даних, моніторинг та його результати вдалося синхронізувати з колегами з транскордонного українсько-польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати". До його складу входять три національні та три ландшафтні парки у Польщі, Словаччині та Україні.
Скільки рисей мешкає в Ужанському НПП?
Попередні багаторічні спостереження у 2017-2025 роках, що базувалися на аналізі слідів життєдіяльності та фотофіксації, свідчили: на території парку площею до 600 км² може мешкати від шести до тринадцяти особин рисі.
Втім, детерміністичний моніторинг, проведений минулого року, дозволив уточнити ці дані. Завдяки аналізу індивідуального візерунка шерсті на фотознімках дослідники ідентифікували сім окремих особин, з яких чотири — самці.
Рись без кордонів
Під час осіннього моніторингу на фотопастки знову потрапив добре відомий дослідникам самець рисі євразійської ID-4, якого науковці спостерігають уже тривалий час.
Розташування, розмір і форма плям на хутрі кожної рисі унікальні — так само, як відбитки пальців у людей. Не існує двох рисей з ідентичним візерунком шерсті.
Цей гіперактивний самець за кілька днів може змінювати локації, переходячи з Ужанського національного парку до сусіднього Національного парку "Полоніни" у Словаччині, а потім повертатися назад. Максимальний добовий перехід рисі може сягати до 30 км.
Чому синхронний моніторинг критично важливий?
"Такі переміщення ще раз підтверджують: великі хижаки не визнають адміністративних меж, кордонів чи лісогосподарських поділів. Це суттєво ускладнює науковий моніторинг, адже неможливо розробити ефективний план збереження виду, спираючись на умовні дані", — зазначає зоолог і менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна Ігор Дикий.
За словами Романа Черепанина, менеджера проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна та доцента Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, головною проблемою є відсутність єдиної системи моніторингу та належної координації між установами — як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Через це одну й ту саму тварину можуть порахувати кілька разів, що призводить до завищення реальної чисельності. Саме тому однією з цілей міжнародного проєкту LECA є впровадження спільної методики обліку великих хижаків на транскордонному рівні.
Показовим є приклад молодого самця бурого ведмедя Iwo, якого у 2015 році відстежували польські науковці за допомогою GPS-нашийника. За місяць він пройшов шлях через Польщу, Словаччину та Україну, побував у трьох областях і п’яти адміністративних районах. За відсутності синхронізації обліків такого ведмедя могли б зарахувати до статистики кілька разів, перетворивши одну тварину у звітності на десять.
Єдина система — ключ до точних даних
Саме тому синхронізований транскордонний моніторинг, який нині триває в Ужанському НПП, є критично важливим. Результати пілотних проєктів уже підтверджують: традиційні методи без координації часто завищують чисельність великих хижаків.
Детерміністичний підхід, заснований на індивідуальній ідентифікації тварин, дозволяє отримати реалістичну картину стану популяцій і є основою для ефективної охорони рисі євразійської та інших великих хижаків Карпат.
Рись євразійська в Україні
За наявними офіційними даними, нині в Україні мешкає близько 500 рисей. Найбільша їхня кількість зосереджена в Карпатах — близько 400 особин, ще понад 100 — на Поліссі.
Індивідуальна територія рисі залежить від статі та біотопічних умов і в середньому становить від 100 до 200 км². За добу рись зазвичай проходить 7–15 км, а самці на рівнинних територіях можуть долати 15–25 км.
У Європі головною загрозою для рисі залишається втрата та фрагментація середовища проживання через розвиток інфраструктури й населених пунктів. Саме тому забезпечення екологічної сполученості територій є ключовим для збереження стабільних і здорових популяцій великих хижаків.
Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання. Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців.
