У німецькій ультраправій партії "Альтернативі для Німеччини" виступили за те, щоб держава володіла власною ядерною зброєю, якщо Сполучені Штати Америки вирішать забрати свою "ядерну парасольку" з Європи.
Як повідомляє видання Spiegel, ситуація у світі стрімко змінюється. Своєю чергою, Європа працює над власною архітектурою безпеки, яка є незалежною від Вашингтона.
За словами політика "АдН" Рюдігера Лукассена, це охоплює і ядерне переозброєння Німеччини, а також повернення військової повинності, незалежно від статі. Він зауважив, що Берлін потребує власної ядерної зброї та обов'язкової військової служби — також і для жінок. Для цього необхідно якомога швидше змінити Основний закон.
Партія не стверджує, що російський диктатор Володимир Путін планує напасти на Німеччину, підкреслив Лукассен, який раніше був речником з питань оборонної політики парламентської фракції "АдН" в Бундестазі. Втім, якщо ядерна парасолька США відсутня, Європа повинна діяти самостійно. Німеччина повинна сама стати здатною до ядерного стримування — у межах європейської стратегічної автономії й системи колективної безпеки з власною військовою і командною структурою.
Окрім цього, депутат Бундестагу від "АдН" Ганнес Гнаук висловив схожу думку. За його словами, Німеччині потрібен власний ядерний щит. Політик зауважив, що стратегічне партнерство з Росією, наприклад, у сфері торгівлі або постачання енергоносіїв, необхідне.
"Але ми не повинні забувати: Росія нам не друг, але й не ворог", — зауважив Гнаук.
Видання зазначає, що сценарій ядерного озброєння зараз також обговорюється серед європейських союзників, але не з переозброєнням Німеччини. Лідер ХДС Фрідріх Мерц нещодавно запропонував взяти участь у європейській ядерній програмі. Водночас Франція та Велика Британія є єдиними країнами Європи, які володіють ядерними боєголовками.
Нагадаємо, раніше видання президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що планує до середини цього року з’ясувати можливість тих чи інших варіантів співпраці між країнами Європи у питанні ядерного стримування. Інтерес до такої дискусії висловили щонайменше лідери Литви, Польщі та Данії.