Сьогодні в Україні починається календарна зима. Холодна пора року, негода, опалювальний сезон — усе це ускладнить чи принаймні змінить формат військової кампанії, яка триває уже понад півтора року.
Чого очікувати від третьої воєнної зими й чи справджуються західні прогнози — у нашому матеріалі.
Наприкінці листопада частину території України та північну частину Чорного моря накрив потужний ураган. На деякий час бойові дії на охоплених негодою ділянках фронту були фактично заморожені — як в прямому, так і в переносному сенсі. Як пояснювали українські військові експерти, зимова погода, особливо під час снігопадів, не дає можливості повноцінно використовувати розвідувальні та ударні безпілотники, а також ракетні системи. За неофіційними повідомленнями з фронту російських "воєнкорів", у певний момент замовкла навіть артилерія — причому з обох боків. Тож, якщо нинішня зима відзначатиметься постійною негодою, то варто очікувати зниження активності бойових дій на усіх ділянках театру воєнних дій.
Є й інший фактор, який впливатиме на інтенсивність боїв між російськими окупантами та українськими захисниками. Підполковник запасу польської армії Мачей Коровай в інтерв’ю порталу Onet зазначив, що ні Росія, ні Україна не мають достатньо ресурсів для того, аби продовжувати повноцінну кампанію у найближчі місяці.
Зокрема, за словами Коровая, Збройні сили України виснажилися у контрнаступі, який пішов не зовсім за очікуваним планом, а російська армія спалила свої резерви у безглуздих "м’ясних штурмах" на Донбасі. Можливі якісь невеличкі успіхи, але на якісь масштабні зміни на фронті, упевнений польський офіцер, не варто очікувати.
Напевно, саме через це російські окупаційні війська вирішили перейти до чергової серії повітряної війни. І тут є питання до західних прогнозистів, які, схоже, не зовсім правильно оцінили майбутні загрози для України.
Так, у вересні та жовтні міністерство оборони Великої Британії на підставі даних своєї розвідки неодноразово заявляло, що армія Російської Федерації накопичує ракети для того, аби уже узимку активно їх використовувати. Втім, листопадові події наштовхують на думку, що окупанти вирішили діяти не зовсім так, як минулої зими.
Тоді, нагадаємо, стратегічна авіація країни-агресора вдалася до масованих ракетних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури. Логіка окупантів була зрозуміла — знищити енергосистему України й занурити країну у морок і холод. Втім, ті плани Кремля провалилися — зокрема, через те, що Захід вчасно надав ЗСУ системи протиповітряної оборони.
Масована атака на Київ у листопаді поточного року демонструє бажання продовжити терор мирного населення України, але цього разу замість ракет росіяни вирішили використати безпілотні літальні апарати. Імовірно, це пов’язано з тим простим фактом, що ракетні можливості російської армії після провального з точки зору досягнення результату весняно-літньої кампанії (тоді, нагадаймо, українці знищили навіть гіперзвукові "Кинджали", які, за словами російських пропагандистів, неможливо було збити жодними існуючими засобами) серйозно зменшилися.
Крім того, дешевизна дронів і можливість налагодити виробництво на власній території стали ще одним козирем для Кремля. Тож варто очікувати чергові масовані атаки безпілотників як на Київ, так і на інші міста чи стратегічно важливі об’єкти інфраструктури.
Втім, успішна атака українських дронів на склад із "шахедами" в Брянську продемонструвала, що Сили оборони України готові до такого розвитку подій — і уже продемонстрували наявність ресурсів для того, аби знищити дронові потужності окупантів ще на їхній території, не доводячи справу до польотів "шахедів" над українськими населеними пунктами.
Отже, поки на фронті інтенсивність бойових дій знизиться, а у повітрі російські війська робитимуть ставку (найімовірніше, невдалу) на дронові атаки — на дипломатичному напрямку настають вирішальні часи. І це стосується не лише заокеанських партнерів.
Хоча першочергово — саме їх. Бо Конгрес, нижня палата якого перебуває під контролем республіканців (а фактично — в заручниках у групки трампістів), досі не ухвалив рішення про допомогу Україні на 2024 рік. Тож низка провладних депутатів Верховної Ради, за інформацією опозиції, уже відправилася до США у намаганні переконати республіканців, які вагаються, продовжувати допомагати нашій державі.
У Європі в української дипломатії інші проблеми. Тут і чергова проблема з Польщею — причому йдеться не стільки про самих блокувальників кордону, як таких, а про бездіяльність нинішньої влади, влади "Права і справедливості". Попри усі заяви Анджея Дуди в українському парламенті, саме зараз, коли ПіС втрачає владу і змушена боротися за реванш, ми побачимо справжнє обличчя польських правих популістів. І це обличчя далеко не усім сподобається.
А ще у Нідерландах перемогли на виборах праві радикали з партії Герта Вілдерса "Свобода" — і це теж може обернутися проблемами для України. Та і фактор Віктора Орбана досі на порядку денному української євроінтеграції, особливо зважаючи на саміт ЄС, який має відбутися уже у грудні. Одним словом, українській владі доведеться добряче попрацювати, аби вийти на вашингтонський саміт НАТО із перспективами позитивного результату. Бо, як уже почали говорити вголос, нинішня війна не має суто військового завершення. І без вступу до Альянсу чи принаймні отримання "шведсько-фінських" гарантій безпеки від США Україна приречена на довгострокову рецесію з переходом у занепад і так зруйнованої війною української економіки.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
