Після богослужінь у людей фіксували несподівані зміни: до чого тут опіоїди
Після участі в колективних релігійних обрядах люди повідомляли про сильніше відчуття близькості й довіри до інших членів громади. Водночас у них підвищувався больовий поріг, що може опосередковано свідчити про активність природної опіоїдної системи організму.
Такого висновку дійшли автори дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the Royal Society B, пише Daily Mail. У роботі взяли участь 265 дорослих, які відвідували 24 релігійні зібрання у Великій Британії та Бразилії. Дослідники оцінювали їхній настрій, відчуття зв’язку з громадою та больовий поріг до і після ритуалу.
Після богослужінь учасники в середньому повідомляли про більше довіри, близькості та єдності з іншими присутніми. У них також посилювалися позитивні емоції та слабшали негативні.
Опіоїди безпосередньо не вимірювали
Науковці використали больовий поріг як непрямий показник можливої активності ендогенної опіоїдної системи — природного механізму організму, який бере участь у регуляції болю, задоволення та соціальної прив’язаності. Так, після ритуалів учасники могли довше переносити больове подразнення. Автори вважають, що одним із можливих пояснень є активізація природних опіоїдів, зокрема ендорфінів.
Водночас рівень цих речовин у мозку чи крові не вимірювали. На больову чутливість можуть впливати настрій, очікування, фізична активність, спів, рух та інші психологічні й фізіологічні чинники.
Тому дослідження не доводить, що релігійні церемонії діють на мозок так само, як героїн, морфін або рецептурні знеболювальні. Наркотичні опіоїди безпосередньо й значно сильніше впливають на рецептори та пов’язані з ризиком залежності й передозування.
Спів і спільні рухи можуть об’єднувати громаду
Більшість досліджених ритуалів передбачала спільний спів, молитви, періоди мовчання, слухання промов і взаємодію між учасниками. Попередні роботи вже пов’язували синхронні заняття (спів, танці, сміх і фізичні вправи) з посиленням соціальної близькості та підвищенням больового порогу.
На думку авторів, колективні ритуали могли розвинутися як один із механізмів підтримання згуртованості у великих спільнотах. Вони дають змогу одночасно формувати відчуття належності між багатьма людьми, а не лише під час особистого спілкування.
Проте дослідження фіксує лише зв’язок між участю в церемонії та змінами у самопочутті. Воно не доводить, що саме релігійний зміст ритуалу спричинив ці ефекти, адже подібний вплив можуть мати й світські групові заходи.
Додамо, після початку російської агресії у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення у 2022-му, в Україні поступово змінюється релігійна свідомість і відбувається відхід від імперських моделей впливу.
Читайте також: Вчені встановили, чи впливає релігійність людини на ризик самогубства
