Погляд дітей може вказувати на ризик депресії: науковці зробили важливе відкриття
Те, як дитина реагує на усміхнені або сумні обличчя, може дати науковцям підказки про її емоційний стан і потенційний ризик депресії. Нове дослідження показало, що симптоми депресії можуть змінювати те, на які емоції діти звертають більше уваги.
Про це повідомляє ScienceDaily із посиланням на дослідження Бінгемтонського університету, опубліковане в журналі Journal of Psychopathology and Clinical Science.
Науковці вивчали, як депресивні симптоми у дітей пов’язані з увагою до емоційних виразів обличчя. Особливу увагу вони звернули на те, чи є в родині дитини історія депресії.
"Більшість вразливостей, які ми досліджуємо, у цей період ще формуються", — зауважив директор Інституту розладів настрою Бінгемтонського університету, професор психології Брендон Гібб.
За його словами, саме дитячий і підлітковий вік дають змогу помічати зміни ще на етапі розвитку, а не тоді, коли вони вже стали стійкими.
Як проводили дослідження
У дослідженні взяли участь 242 дитини та їхні матері. Спостереження тривало два роки, а оцінювання проводили кожні шість місяців. Під час візитів дітям показували пари облич на екрані. Одне обличчя мало нейтральний вираз, інше — емоційний: радісний, сумний або злий. За допомогою технології відстеження погляду дослідники фіксували, на які обличчя діти дивилися довше.
Раніше вчені вже пов’язували депресію з підвищеною увагою до сумних облич, однак було незрозуміло, що є причиною, а що наслідком. Нове дослідження стало одним із перших, у якому ці зв’язки простежували в динаміці.
"Найновішим у цій роботі було те, що ми дивилися на взаємні зв’язки", — пояснила провідна авторка дослідження, аспірантка Бінгемтонського університету Келлі Гейр.
Вона додала, що команда аналізувала, як упередження уваги та депресивні симптоми можуть передбачати одне одного в різні моменти часу.
Що помітили у дітей із вищим сімейним ризиком
Результати показали, що депресивні симптоми впливали на увагу дітей по-різному залежно від сімейної історії. У дітей, чиї матері мали історію великого депресивного розладу, посилення депресивних симптомів було пов’язане з більшою увагою до сумних облич. Інакше кажучи, таким дітям ставало складніше відвести погляд від ознак смутку.
"У тих, хто вже перебуває в групі ризику, що більше діти самі переживають симптоми депресії, то більше вони втрачають здатність відривати увагу від сумного навколо", — зазначив Гібб.
Келлі Гейр наголосила, що депресія може змінювати те, на що людина звертає увагу.
"Ми знаємо, що коли людина має депресію, це змінює те, на що вона звертає увагу", — сказала дослідниця.
За її словами, у дітей матерів із депресією сумні вирази обличчя можуть ставати особливо помітними, коли в самих дітей посилюються депресивні симптоми.
У дітей із нижчим ризиком картина була іншою
Інакший патерн виявили у дітей, чиї матері не мали історії депресії. Коли в них посилювалися депресивні симптоми, вони починали менше звертати увагу на щасливі обличчя.
"У дітей із нижчим ризиком, схоже, досвід депресії послаблює захисний фактор — те, наскільки вони звертають увагу на щасливі обличчя", — пояснив Гібб.
Науковці припускають, що увага до позитивних емоцій може бути одним із механізмів емоційної стійкості. Якщо дитина починає менше помічати радісні сигнали, це може бути важливою зміною для подальшого психічного здоров’я.
Що це означає
Автори дослідження наголошують, що результати не означають, ніби за рухом очей можна самостійно діагностувати депресію. Йдеться про лабораторні спостереження, які можуть допомогти краще зрозуміти, як депресивні симптоми формуються у дітей.
Дослідники продовжують спостерігати за учасниками, коли ті переходять у підлітковий вік. Вони хочуть з’ясувати, чи можуть такі особливості уваги підвищувати ризик клінічної депресії в майбутньому.
Науковці сподіваються, що подібні роботи допоможуть раніше помічати дітей із підвищеною вразливістю та розробляти ефективніші методи профілактики.
Нагадаємо, нещодавно психологи пояснили, чому звичайна поїздка автомобілем може ставати одним із найсильніших моментів емоційного контакту між батьками та дітьми.
Читайте також: Сім фраз, які непомітно підсилюють тривогу у дітей: про що попереджають психологи
