Посланці замість інститутів: Financial Times пояснила, як працює нова система впливу на Трампа
Дональд Трамп. Джерело: Getty Images / Global Images Ukraine

Посланці замість інститутів: Financial Times пояснила, як працює нова система впливу на Трампа

За інформацією Financial Times, замість того, щоби використовувати традиційний політичний процес, іноземні уряди змушені працювати з кількома посланцями, які мають вплив на президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.

Газета пише, що політика, заснована на особистості, замінила процеси й інституції, які дотепер лежали в основі зовнішньої політики США впродовж десятиліть.

"Замість Державного департаменту є бізнесмен Стів Віткофф, давній друг Трампа і бізнес-партнер, який став спеціальним посланцем для "мирних переговорів" і літає між Москвою, Ер-Ріядом, Єрусалимом та іншими містами, служачи "угоді", — наголосили медійники.

З ним працює зять Трампа Джаред Кушнер, венчурний інвестор, який насправді не має урядової посади, але знаходить час серед своїх ділових угод із монархіями Перської затоки, щоби відігравати провідну роль у мирних переговорах на Близькому Сході та щодо війни РФ проти України від імені Вашингтона.

Кушнер

Своєю чергою, давній довірений радник очільника Білого дому і спонсор його передвиборчої кампанії Том Баррак на сьогодні обіймає посаду посла США у Туреччині й посередником у справі миру в Сирії та Лівані. Массад Булос — тесть дочки Трампа Тіффані, вже давно керує бізнес-імперією в Західній Африці. 

"Не дивно, що він також є посланцем Трампа в Африці", — додали у Financial Times.

За словами колишнього американського чиновника, який працював у кількох адміністраціях США, включно з нинішньою, традиційні канали консультування та нагляду, а також "ієрархія політичних зобов'язань", які колись регулювали цю сферу, зникли. Зникли також експерти з відповідних питань та досвід десятиліть практичної дипломатії.

"Коло людей просто приголомшливо мале", — зазначає неназваний чиновник у коментарі газеті.

За словами виконавчого директора Сирійської надзвичайної робочої групи Муаза Мустафи, який лобіював інтереси Сирії в кількох адміністраціях США, суть у тому, що "якщо ви старий приятель з ринку нерухомості, як Стів Віткофф або Том Баррак, то ви — головні фігури. Іванка (дочка Трампа, — ред.) і Джаред — це головні фігури".

Віткофф

"Трохи нижче в ієрархії перебувають держсекретар і радник з національної безпеки Трампа Марко Рубіо та віце-президент США Джей Ді Венс", — зауважили медійники.

Financial Times пише, що це люди, які мають значення в підході Трампа 2.0 до світу. У газеті пояснюють, що вони є тими, хто стоїть за лаштунками. Білий дім представляє це як навмисний перехід від давнього "знизу вгору" підходу до "процесу зверху вниз, керованого президентом".

У кожної адміністрації США працювали свої посланці, включно з тими, хто мав, здавалося б, непропорційну владу для своїх ролей або відносно ігнорував традиційну політичну структуру. Втім, навіть тоді, як зазначають досвідчені державні службовці, відомства працювали. На сьогодні, в умовах, коли, за даними Американської асоціації дипломатичної служби, "дипломатичний потенціал Америки знищується зсередини", немає нікого, хто б контролював відповідних посланців.

У коментарі газеті неназвані дипломати та законодавці стверджують, що, скоротивши ресурси Державного департаменту, відсторонивши багатьох високопосадовців відомства і призначивши кількох бізнес-магнатів-радників для виконання американської програми за кордоном, Трамп кардинально змінив спосіб ведення зовнішньої політики у Вашингтоні.

"Рада національної безпеки не має значення. Державний департамент не має значення", — зазначає Мустафа.

Так, для багатьох союзників, звиклих до традиційних каналів дипломатії, пошук шляхів доступу до адміністрації Трампа став справжнім викликом. Наприклад, на початку цього року перемовники з Південної Кореї були змушені неодноразово здійснювати виснажливі рейси до Вашингтона, іноді двічі на тиждень, щоб безпосередньо викласти свою позицію очільнику Білого дому.

"На початкових етапах аналітичні центри та лобістські групи заявляли, що мають тісні зв'язки або внутрішню лінію зв'язку з Білим домом, так само як і за часів Трампа 1.0. Незабаром стало очевидно, що ці зв'язки були порушені або їх взагалі не існувало", — заявив у коментарі газеті неназваний японський дипломат.

У Financial Times додали, що коло осіб, які входять до оточення Трампа і мають сміливість про це говорити, є надзвичайно малим. Так, президент Аргентини Хав'єр Мілей налагодив зв'язки з найближчим оточенням американського лідера завдяки щорічним паломництвам на Конференцію консервативної політичної дії (СРАС), він танцював з невісткою Трампа, Ларою Трамп, на власному варіанті CPAC у Буенос-Айресі. Втім, спільне політичне світобачення доповнювалося особистими зв'язками, зокрема між заступником міністра економіки Мілея, Хосе Луїсом Даза, та міністром фінансів США Скоттом Бессентом.

Трамп

Бессент, який подружився з Дазою, коли вони обидва працювали на Волл-стріт, виявився корисним союзником. Міністр фінансів США відвідав Буенос-Айрес у квітні й виступив за пакет підтримки від адміністрації, навіть коли допомога Вашингтона іншим державам світу швидко скорочувалася. 

"Найшвидше пристосувалися країни Перської затоки, які могли б бути дзеркальним відображенням адміністрації Трампа з її поєднанням особистісного, політичного й економічного", — заявив неназваний американський дипломат, який працював у кількох адміністраціях Білого дому.

Водночас нова система стала значно простішою в навігації, ніж структура адміністрації екс-президента Джозефа Байдена, з полегшенням зауважив неназваний чиновник з країни Перської затоки: зв'язки з "друзями" серед посланців Трампа означають, що проблеми розв'язують швидко і більше не потрібно проходити через обтяжливі процеси.

"Всім довелося пристосуватися. Є небагато каналів до трону, але мати справу з державою, де особисті зв'язки мають більше значення, ніж будь-що інше, не є чимось незвичним для багатьох у нашому регіоні", — заявив неназваний чиновник з Південно-Східної Азії.

Своєю чергою, Трамп заперечує будь-яке змішування своїх особистих бізнес-інтересів із роллю лідера вільного світу, хоча з його власної риторики може бути незрозуміло, де закінчуються інтереси Вашингтона й починаються його особисті. Адміністрація США стверджує, що транзакційний характер керівництва очільника Білого дому приносить користь американському народу. У Трампа вважають, що Вашингтону потрібно зменшити свій борг і забезпечити доступ до критичних мінералів, важливих для збройних сил, інфраструктури та даних.

Також серед інтересів Трампа є гольф. Покійний прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе викликав подив, коли прилетів до Сполучених Штатів раніше за всіх інших світових лідерів перед тим, як Трамп склав свою першу присягу у 2017 році, і подарував новому президенту ключку для гольфу та зіграв з ним партію. Абе просто випередив інших. Перед зустріччю цієї весни між Трампом і прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером британські чиновники обговорювали, хто в уряді Британії має найкращі навички гри в гольф.

Трамп

За словами президента Фінляндії Александра Стубба, який свого часу грав у гольф у складі національної збірної своєї країни, батько часто говорив йому, що ця гра стане в пригоді в подальшому житті. Тоді Стубб вірив у це, але гра в гольф із Трампом у березні цього року вивела його на вершину європейської політики у взаємодії з адміністрацією США.

"Ті, хто запропонував занадто мало або відмовився хвалити Трампа, зіткнулися з неприємними наслідками. Відмова бразильської влади зняти звинувачення в державному перевороті з експрезидента Бразилії Жаїра Болсонару спонукала Трампа запровадити проти країни 50% мита. З того часу Бразилія домоглася скасування деяких мит, частково завдяки лобістській допомозі американських підприємств", — наголошує газета.

Відомо, що, попри дружбу з Трампом, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді отримав покарання частково за те, що не висловив американському лідеру належної похвали. Моді був обурений тим, що Трамп приписав собі заслуги за припинення вогню між Індією та Пакистаном після чотириденного конфлікту в травні 2025 року — на відміну від реакції Пакистану, який обсипав президента США похвалою.

Моді

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем наголосив, що Трамп любить виграшні ситуації для обох сторін, але з ним не можна жартувати. Тому іноземні чиновники, які прагнуть поліпшити відносини, можуть розглянути варіанти, які раніше, можливо, не розглядалися.

Нагадаємо, напередодні Трамп позитивно оцінив перемовини з європейськими лідерами в Берліні щодо війни в Україні. Він заявив, що мир в Україні "став ближчим, ніж будь-коли раніше".

Ми у соцмережах
TrueUA - Telegram TrueUA - Facebook TrueUA - X
Завантажити ще
Реклама