"Продати Україну Росії": коли Трамп відсторонить від переговорів свого друга Віткоффа
Оприлюднення агенцією Bloomberg, розшифровки розмов Стіва Віткоффа з радником Путіна Юрієм Ушаковим та Ушакова з посланцем Путіна Кирилом Дмитрієвим мало ефект інформаційної бомби. Вона ще більше розколола американське суспільство.
"Справжній зрадник". Якою була перша реакція на злив компромату
У першому епізоді, нібито датованому 29 жовтня, Дмитрієв у розмові з Ушаковим стверджує, що "папір", себто написаний Москві "мирний план", неформально передадуть американцям, а "вони нехай роблять як свій". Він запевняє радника Путіна, що "скаже Віткоффу, аби той зберіг все слово у слово і що все буде зроблено акуратно". У другому, начебто датованому 14 жовтня, Віткофф учить Ушакова, як правильно спілкуватися з Трампом, аби той дав йому "багато простору та свободи дій, щоб укласти угоду". Зокрема, пропонує дзвінок Путіна президенту США до візиту Володимира Зеленського (він відбувся 17 жовтня) з похвалою за мирне врегулювання в Секторі Гази.
16 жовтня, напередодні візиту Зеленського, Путін і Трамп справді здзвонилися і домовилися за спиною України про зустріч у Будапешті, яка так і не відбулася. Нашу делегацію у Білому домі зустріли прохолодно, замість спілкування про "Томагавки" американці переводили розмову на необхідність миру і поступок. Хоча ще 14 жовтня Трамп у своїй соцмережі написав:
"Не знаю, чому він продовжує цю війну. Він просто не хоче закінчувати цієї війни. І я думаю, це виставляє його у дуже поганому світлі".
Різка зміна позиції наштовхує на висновок, що оприлюднений епізод — не фейк.
Дмитрієв та Ушаков прокоментували злив розмови між ними. Перший усе спростовував, а от другий визнав: часто телефоном спілкується із Віткоффом. А щодо контактів із Дмитрієвим зазначив: той є представником Росії, тому немає нічого незвичного в таких дзвінках. При цьому Ушаков відмовився коментувати справжність записів, пославшись на конфіденційність бесід.
"Можливо, хтось підслуховує. Хтось зливає інформацію, але це точно не ми", — у звичному для росіян стилі відповів помічник Путіна.
Коментар Трампа не забарився й ошелешив цинізмом.
"Це стандартна річ, розумієте? Йому потрібно продати це Україні. Він має "продати" Україну Росії. Це те, що робить укладач угод (в іншому перекладі — ділок). Ви маєте сказати: "Дивіться, вони хочуть ось це. Вам потрібно переконати їх у цьому". Це дуже стандартна форма переговорів", — заявив глава Білого дому.
Щоправда, тут варто уточнити: він визнав, що на той момент не був ознайомлений із записом.
Протягом доби від американської адміністрації виправдань не було. Очевидно, радилися, як гасити одразу три "пожежі": підтвердження російського авторства "мирного плану", неприховану приязнь Віткоффа до Кремля та шок від висловлювання Трампа про "продаж України Росії". Натомість ЗМІ й політики коментували ситуацію без напівтонів. Так, член Палати представників, демократ Тед Лью назвав Віткоффа "справжнім зрадником". Від демократів не відстають і республіканці. Конгресмен Ден Бейкон заявив, що Віткофф "цілком на боці Росії", тож йому не можна довіряти. Його однопартієць Браян Фіцпатрік зазначив, що оприлюднена розмова Віткоффа "серйозна проблема", яка підтверджує необхідність припинення "безглуздих побічних шоу і таємних зустрічей". Він порадив, щоб міжнародною тематикою займався держсекретар Марко Рубіо.
Та, попри масштабну негативну реакцію як у США, так і поза їх межами, Трамп знову відправляє Віткоффа до Москви для переговорів. Хоча насправді цей вояж не має жодного сенсу, — Путін не хотів, не хоче і далі не хотітиме миру. І річ не в корекції російського "мирного плану" після зустрічей у Женеві.
"Віткофф-гейт". Кому вигідний і якими можуть бути подальші сценарії
Ушаков стверджує, що часто контактує з Віткоффом телефоном, чому ж злили тільки один епізод їхнього спілкування і чи є інші записи? Якщо найближчим часом нічого нового та ще більш компрометуючого не з’явиться, тоді Трамп стоятиме на своєму, що Віткофф все робив правильно. Коли ж будуть наступні серії, Білому дому доведеться знімати напругу у суспільстві якимись рішеннями.
Скандали у команді Трампа — звична справа, але серед них був один, схожий на нинішній. 1 травня посаду радника президента США з питань національної безпеки залишив Майкл Волц, його понизили до посла в ООН. Причиною став неймовірний ляпсус: у березні він у месенджері Signal організував переписку високопосадовців, в якій обговорювалося питання повітряних ударів по єменських хуситах. У чаті були практично всі головні особи країни. До секретного чату помічник Волца випадково додав головного редактора журналу The Atlantic Джеффрі Голдберга, а той опублікував переписку можновладців. З цього приводу у Конгресі були цілі слухання, куди викликали керівників спецслужб. Зрештою, коли відлуння скандалу пішло на спад, Волца тихенько звільнили. Його обов’язки досі де-факто виконує Рубіо. Якщо зливи про Віткоффа і росіян триватимуть, а конгресмени вимагатимуть публічних пояснень, на нього очікує доля Волца. Але не зараз. Трамп його не увільнить, бо в логіці президента США це буде проявом слабкості. Це і є перший сценарій подальшого розвитку подій.
Другий сценарій — під тиском суспільства та Конгресу розпочнеться розслідування джерел витоку інформації. Bloomberg, звісно, не видасть, хто їм надав записи. Але таке розслідування було б дуже корисним. Воно могло б, наприклад, виявити, що Віткофф спілкується на теми державної ваги мобільним телефоном або ж через месенджер. Ушаков недарма уточнив, що розмовляв із посланцем Трампа через WhatsApp. Утім, фахівці сумніваються у технічній можливості перехоплення дзвінків у цьому месенджері, хіба у телефоні співбесідників встановлена шпигунська програма типу Pegasus. Американські слідчі могли б перевірити телефон Віткоффа, чи там, бува, немає "жучка", який могли встановити росіяни під час його неодноразових візитів до Москви. А якщо шпигунської програми нема, значить розмову записували росіяни й злили навмисно саме зараз.
Мета очевидна — зрив переговорного процесу чужими руками. Подальша участь Віткоффа морально делегітимізує переговори, тож американські еліти вимагатимуть відсторонення скомпрометованого спецпосланця. Путіну вигідно перекинути відповідальність з себе на американців. Мовляв, самі почали, але нездатні завершити.
Третій сценарій: Трампа ведуть до імпічменту, але не росіяни, яких влаштовує хаос управління в Америці при нинішньому її главі, а треті сили, які цей хаос прагнуть зупинити. В кейсі нинішнього президента багато того, що може стати підставою для початку імпічменту, але тема державної зради — це щось особливе. Віткофф — зручна мішень, щоб дістати Трампа. Норвезька журналістка Іне Бак Іверсен стверджує, що спецпосланець має 30-річний бек-граунд співпраці з російськими кримінальними колами й діє на боці Росії. За її словами, угоди Віткоффа і Трампа з Росією "укладені давно", а зараз вони просто тиснуть на Київ, змушуючи укласти "мирну угоду". Без доказів виглядає як теорія змови, але докази можуть з’явитися. Чи прослуховували треті сили Віткоффа? Ймовірно, передбачали, що він на чомусь такому проколеться.
Четвертий сценарій: після відмови Путіна приймати оновлений у Женеві "мирний план" Трамп посилить санкції проти Росії, тим самим відбіливши Віткоффа. Мовляв, той багато зробив для справи миру, але Путін хоче війни. За такого сценарію нинішній злив швидко забудеться. Якою є ймовірність цього сприятливого для нас сценарію покажуть найближчі дні. Поки ж нашим політичним фігурам ліпше не коментувати скандал із Віткоффом, а чекати, доки його "труп" пропливе річкою Потомак.
Зі значною часткою ймовірності Трамп під тиском республіканців, невдоволених скандалом, буде змушений відмовитися від політики кулуарних переговорів і передасть українське питання у відання Держдепу. Це добре не тільки тому, що ним керує Марко Рубіо, з яким можна знайти спільну мову. Якщо наслідком зашквару Віткоффа стане прозора державна політика США у відносинах з Україною та Європою, ми перестанемо бути жертвами того, що конгресмен Фіцпатрік назвав "безглуздими побічними шоу".