Радіоактивні уламки досі зберігаються біля Чорнобиля: що нового з'ясували вчені

Через 40 років після аварії на Чорнобильській АЕС у ґрунті досі залишаються мікроскопічні радіоактивні частинки. Деякі з них мають розмір лише 8-50 мікрометрів, але зберігають високий рівень радіоактивності.

Нещодавно науковці дослідили ці уламки за допомогою рентгенівського випромінювання та виявили, що частина з них зберегла значну частину початкової структури, повідомляє ScienceDaily.

Як досліджували радіоактивні частинки

Фізик Лейбніц-університету Ганновера Тобіас Вайссенборн пояснив, що після аварії утворилося три основні типи таких частинок. Одні за властивостями нагадують ядерне паливо, інші змішалися із захисним шаром цирконію, а треті виникли внаслідок пожежі графітового сповільнювача, який горів протягом десяти днів.

Під час пожежі паливо окислилося, утворивши різні сполуки урану. Деякі з них мають крихку структуру та можуть розпадатися на дрібний пил. Вітер здатний переносити такі частинки, а їхнє потрапляння в організм через дихальні шляхи становить небезпеку для здоров'я.

Щоб краще зрозуміти, як змінюються ці матеріали, дослідники проаналізували шість радіоактивних частинок із Чорнобильського регіону. Крістоф Генніг із Центру Гельмгольца в Дрездені використав метод рентгенівської дифракції, який дає змогу досліджувати внутрішню будову кристалічних матеріалів.

Кожну частинку вимірювали під 2000 різними кутами за допомогою сфокусованого рентгенівського променя. Це дозволило визначити різні кристалічні форми оксидів урану всередині уламків.

Ілюстративне зображення. Джерело: Pixabay

Що здивувало науковців

Результати показали, що навіть після чотирьох десятиліть перебування в ґрунті ядерне паливо в досліджених зразках зберегло значну частину своєї початкової кристалічної структури.

Це означає, що деякі радіоактивні частинки виявилися хімічно стійкішими, ніж раніше припускали вчені. Вони можуть утримувати продукти поділу всередині своєї структури, сповільнюючи їхнє потрапляння в ґрунт і воду.

Однак дослідники наголошують, що вибірка була невеликою, тому робити загальні висновки про всю територію зони відчуження поки не можна.

"Кожна частинка має власну структуру, а наш експеримент охоплював лише шість таких частинок із двох різних місць", — застеріг Вайссенборн.

Науковець також зазначив, що навіть масштабніші дослідження не дозволять точно визначити ризики для всього регіону. Деякі частинки можуть руйнуватися швидше, тоді як інші залишатимуться стійкими та вивільнятимуть радіонукліди значно пізніше.

Тому нові результати не означають, що радіаційна небезпека в Чорнобильській зоні зменшилася настільки, щоб скасувати обмеження на її відвідування. Дослідники продовжують вивчати залишки ядерного палива, щоб краще зрозуміти, як довго вони можуть впливати на навколишнє середовище.

Нагадаємо, що в лютому 2024 року Кабінет міністрів України схвалив стратегію розвитку зони відчуження до 2032 року. Її основні положення представили членам комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Читайте також: 40 років після вибуху на ЧАЕС: трагедія, яка змінила світ і досі нагадує про себе