
Росія цілеспрямовано атакує українські релігійні та культурні об’єкти, намагаючись знищити не лише інфраструктуру, а й ідентичність громад. У Forbes такі дії Кремля порівняли з методами, які використовувала нацистська Німеччина.
Про це йдеться у колонці Forbes.
Авторка матеріалу, дослідниця Атлантичної ради Мерседес Сапуппо, заявила, що удари по релігійних святинях і культурній спадщині є частиною ширшої російської стратегії деморалізації українського суспільства.
"Націлювання на релігію та культурну спадщину є частиною стратегії Росії з деморалізації та знищення громад", — зазначила Сапуппо.
За її словами, до цієї тактики належать не лише атаки на храми, музеї та історичні пам’ятки, а й переслідування, викрадення, катування та вбивства релігійних лідерів на окупованих територіях.
Дослідниця стверджує, що у 2026 році Москва посилила повітряні атаки по релігійних і культурних об’єктах України, використовуючи ракети та ударні безпілотники.
За даними UNESCO, станом на 10 червня 2026 року в Україні верифіковано пошкодження 536 культурних об’єктів унаслідок російської агресії. Серед них — 154 релігійні споруди, 280 історичних або художніх будівель, музеї, бібліотеки, пам’ятники, архіви та археологічні об’єкти.
Після російської атаки на Київ у ніч проти 15 червня пошкоджень зазнав комплекс Києво-Печерської лаври. Зокрема, UNESCO повідомляла про значну шкоду для інтер’єру та фасаду Успенського собору, а також про пошкодження прилеглих історичних споруд.
Українські офіційні дані щодо втрат культурної спадщини є ще ширшими. Міністерство культури раніше повідомляло про тисячі пошкоджених або знищених об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури в різних регіонах країни.
У Палаті представників США у квітні 2026 року представили законопроєкт Countering Russia’s War on Faith Act. Документ передбачає моніторинг нападів Росії на релігійні громади в Україні та санкції проти посадовців, причетних до таких дій.
У законопроєкті йдеться, що під час російського вторгнення були вбиті десятки українських священників, пасторів та інших релігійних діячів. Також згадуються випадки викрадень, незаконних затримань, катувань і зникнень на окупованих територіях.
Американські законодавці окремо звернули увагу на риторику патріарха Московського Кирила, який публічно називав війну Росії проти України “священною”.
Міжнародне гуманітарне право забороняє навмисні атаки на будівлі, призначені для релігії, освіти, мистецтва, науки або благодійних цілей, а також на історичні пам’ятки.
Сапуппо вважає, що удари Росії по українських храмах і культурних об’єктах можуть доповнити перелік воєнних злочинів, які розслідують міжнародні інституції.
Міжнародний кримінальний суд уже видав ордер на арешт Володимира Путіна у справі про незаконну депортацію та переміщення українських дітей. Водночас українська сторона та міжнародні експерти закликають окремо розслідувати й систематичне знищення культурної та релігійної спадщини.
"Напад на культурну та релігійну спадщину України — це навмисна та ескалаційна спроба Росії стерти Україну з лиця землі", — заявила Сапуппо.
Від початку повномасштабної війни російські удари пошкодили музеї, храми, бібліотеки, театри, університети, архіви та інші культурні установи по всій Україні.
Серед найвідоміших прикладів — пошкодження Києво-Печерської лаври, Музею Чорнобиля, Національного художнього музею України, Національної музичної академії, Мистецького арсеналу, кіностудії імені Довженка, а також знищення музеїв у Маріуполі та на Харківщині.
Україна також заявляє про масове викрадення музейних експонатів із тимчасово окупованих територій. За даними українських інституцій, під загрозою розкрадання або знищення залишаються сотні тисяч культурних цінностей.
Експерти наголошують, що такі атаки мають не лише військовий, а й символічний вимір: вони спрямовані проти пам’яті, історії та культурної тяглості українського суспільства.