Українська розвідка заявила, що Росія перебуває на межі паливної кризи. Там зазначили, що внутрішнє постачання нафти скорочується, нафтопереробні заводи знижують завантаження через падіння рентабельності.
Відповідне зведення опублікувала Служба зовнішньої розвідки України.
У відомстві зазначили, що російська економіка може зіткнутися з новим ударом, а Кремль терміново скликає нараду через тривожне зниження обсягів транспортування нафтопродуктів усередині країни. Це, за даними розвідки, відбувається на тлі падіння світових цін на нафту, західних санкцій та українських атак.
"Уряд РФ стурбований можливим дефіцитом пального на внутрішньому ринку, зокрема під час критичного для аграрного сектору періоду посівної кампанії", — йдеться у повідомленні Служби зовнішньої розвідки.
Розвідники переконані, що зменшення постачання пального всередині РФ стало результатом падіння рентабельності нафтопереробних заводів, що є ключовими елементами енергетичного ланцюга країни-агресора.
Водночас зменшення внутрішнього транспортування нафти обумовлено:
"Скорочення постачань пального — це не лише енергетична проблема, а й сигнал системної дестабілізації російської економіки. Промисловий сектор, аграрії та логістика можуть опинитися в умовах паливного голоду, що призведе до інфляційного сплеску та соціального невдоволення", — наголосили у зовнішній розвідці.
Станом на травень 2025 року низка НПЗ вже знижує завантаження, а подальше поглиблення кризи може спричинити тимчасове або постійне закриття підприємств. Енергетична криза в Росії на тлі бюджетного виснаження — більше не сценарій майбутнього, а ризик, що стрімко справджується.
"Якщо поточна динаміка збережеться, Москва може зіткнутися з найсерйознішим системним викликом для енергетичної вертикалі з часів розпаду СРСР. У поєднанні з санкційним тиском, втратою ринків збуту та військовими витратами це створює реальні передумови для краху ключової опори російської економіки — нафтогазового сектору", — додали в розвідці.
Нагадаємо, 14 травня посли країн-членів Євросоюзу погодили новий 17-й пакет обмежувальних заходів щодо Росії. Угорщина і Словаччина, дві найбільш проросійські країни ЄС, підтримали цей пакет санкцій через його відносну слабкість.