Саморегуляція і ціноутворення: проєктні підприємства Дніпропетровщини провели робочу зустріч

У Дніпропетровській області відбулася робоча зустріч представників проєктних підприємств і організацій: у центрі уваги — якість проєктної документації, саморегуляція та ціноутворення.

Якість проєктної документації давно перестала бути суто технічним питанням. Вона безпосередньо впливає на безпеку, вартість будівництва, довіру замовників і рівень відповідальності фахівців. Саме з цього розуміння 21 січня 2026 року у Дніпрі відбулася робоча зустріч представників проєктних підприємств і організацій Дніпропетровської області, ініційована Національною спілкою проєктної справи.

Зустріч пройшла на базі Державного підприємства "Дніпровський проєктний інститут" з можливістю онлайн-участі. Формат був робочим, без декларативних заяв — із фокусом на системні проблеми та ризики проєктного ринку, а також практичні шляхи їх вирішення.

Президент НСПС, доктор юридичних наук Віктор Лещинський окреслив ключову ідею, навколо якої сьогодні формується професійна спільнота, — подальший розвиток саморегуляції ринку як інструменту підвищення якості проєктних рішень.

"Саморегуляція — це усвідомлене об’єднання проєктних організацій навколо спільних стандартів і відповідальності за результат. Лише так можна підвищити рівень проєктної документації та довіру до ринку", — наголосив він.

У ході обговорення окрему увагу приділили зміні підходів до роботи із замовниками та необхідності поступового підвищення вимог до проєктної діяльності не лише у великих містах, а й у регіонах, з урахуванням місцевих умов і реальної практики.

Також порушувалося питання ціноутворення на проєктні роботи. Система розрахунків у багатьох випадках і надалі базується на застарілих підходах, що створює додаткові ризики як для якості проєктної документації, так і для відповідальності сторін.

Частину цих проблем раніше вдавалося вирішувати через експертну взаємодію з профільними органами влади, однак системні зміни можливі лише за умови консолідованої позиції професійного середовища.

Віктор Лещинський звернув увагу, що НСПС має для цього не лише організаційні, а й комунікаційні інструменти — можливості публічного діалогу, інформаційної підтримки та взаємодії із медіа. Це дозволяє формувати спільну професійну позицію та впливати на процеси комплексно, без адміністративного тиску.

При цьому наголошувалося, що розвиток саморегуляції не передбачає різких або одномоментних змін. Процес буде поетапним і враховуватиме специфіку кожного регіону. Така модель дозволяє уникнути хаотичних рішень і забезпечити керований розвиток ринку.

Учасники зустрічі фактично говорили про зміну підходу — від індивідуального виживання компаній до спільних правил гри. Саме в цьому контексті прозвучала позиція директора Державного підприємства "Дніпровський проєктний інститут" Дмитра Легези, який звернув увагу на практичні виклики, з якими щоденно стикаються проєктні організації.

"Сьогодні проєктні підприємства та організації працюють у складному правовому й економічному середовищі. Нам потрібен професійний майданчик, який дозволяє не лише фіксувати проблеми, а й системно впливати на правила роботи в галузі", — зазначив він.

Про відповідальність і стандарти як основу довіри до проєктної діяльності говорив і директор ТОВ "УКРАВІАПРОЕКТ" Андрій Фіалковський. За його словами, без саморегулювання неможливо забезпечити сталий розвиток проєктної справи, особливо в умовах відновлення та реалізації масштабних інфраструктурних завдань.

У робочій зустрічі також взяли участь представники проєктних організацій регіону, зокрема ТОВ "Євро Старт" з міста Кривий Ріг, від якого був присутній Данило Лаврусенко, криворізьке ТОВ "КРИВБАСПРОЕКТ", яке представляв заступник директора — головний інженер Олександр Євгенійович Біленко, а також радник директора ДП "Дніпровський проєктний інститут" Оксана Олександрівна Шевчик.

За підсумками зустрічі стало очевидно: НСПС формує регіональний формат роботи не як формальну структуру, а як практичний інструмент для професійної комунікації, вироблення спільних позицій і реального впливу на якість проєктної діяльності.