Що буде з хрущовками в Україні: у Верховній Раді озвучили три варіанти

Уряд розглядає питання оновлення застарілого житлового фонду, зокрема так званих "хрущовок", однак про масове знесення всіх будинків не йдеться. У центрі уваги — безпека мешканців, комфорт проживання та подальша модернізація житла.

Попри поширені заяви про можливий масштабний демонтаж, ситуація є значно складнішою: далеко не всі будинки перебувають в аварійному стані й потребують негайного знесення.

Як повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, замість радикальних рішень варто застосовувати комплексний підхід — від модернізації до часткової реновації. Такий формат дозволить зберегти житло там, де це можливо, та оновити його там, де це справді необхідно.

Реконструкція, реновація чи знесення?

"У публічній дискусії ця тема часто спрощується до крайнощів, хоча на практиці йдеться про значно більш гнучкі рішення. Не всі ці будинки потрібно зносити. І точно не всі, одночасно. У країні, яка воює, є більш нагальні пріоритети. Відновлення зруйнованого житла, критична інфраструктура, енергетика", — зазначила вона.

Шуляк зауважила, що реновація застарілого фонду — це наступний етап. Проте, за її словами, готувати рішення потрібно вже сьогодні.

"Саме тому дискусія "реконструкція, реновація чи знесення" — це не про одну відповідь для всіх. Це про інструменти, які застосовуються залежно від стану будинку і економіки рішення", — зауважила політична діячка.

Досвід інших країн

Депутатка зазначила, що міжнародний досвід показує, що у питанні долі "хрущовок" працює саме така логіка — комбінована і прагматична.

Німеччина

Програма Stadtumbau Ost — понад 300 тисяч квартир демонтовано як надлишковий і застарілий фонд. Ті будинки, що залишилися, пройшли глибоку модернізацію за підтримки держави і муніципалітетів. Рішення приймалися на рівні районів.

Чехія

Державні програми модернізації панельного житла — масова теплоізоляція фасадів та оновлення інженерії. Держава компенсує до 30-40% вартості робіт залежно від програми.

Естонія

Державний фонд KredEx — фінансова установа, яка надає пільгові кредити, гарантії та гранти для ОСББ на реновацію будинків. Після комплексної модернізації будинки показують до 40-50% економії тепла.

Франція

Національна програма ANRU — реновація великих житлових масивів разом з інфраструктурою. Частину будинків демонтують, частину — модернізують. Ключовий принцип — зміна середовища і соціальне змішування, а не косметичні ремонти.

Польща

Системна термомодернізація через фонди ЄС і національні інструменти — у частині проєктів використовується надбудова додаткових поверхів як джерело фінансування оновлення будинку.

Латвія

Програми за підтримки ЄС і держави — до 50–60% вартості комплексної термомодернізації покривається грантовими інструментами.

Що чекає на українські "хрущовки"

"Висновок міжнародного досвіду вирішення проблеми "хрущовок" очевидний. Немає універсального рішення для всіх будинків", — зазначила вона.

Шуляк вважає, що є кілька сценаріїв долі "хрущовок", які мають працювати паралельно:

• модернізація — коли конструктив дозволяє і це економічно доцільно;
• реновація кварталів — коли важлива логіка інфраструктури і простору;
• демонтаж і нове будівництво — коли ресурс вичерпано.

"І головне — без рішень співвласників, без зрозумілої моделі фінансування і гарантій переселення жоден сценарій не працює. Питання в тому, чи зможемо ми дати громадам і співвласникам реальні інструменти, щоб оновлювати цей фонд там, де це доцільно, і заміщати його новим там, де ресурс вичерпано", — підсумувала Шуляк.

Як відомо, у вересні 2022 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 6458 про комплексну реконструкцію: модернізація будинків у межах кварталів, оновлення інженерної та соціальної інфраструктури, а знесення з новим будівництвом — лише тоді, коли інші способи неможливі (за результатами техобстеження, енергоаудиту й ТЕО). 

Нагадаємо, задля того, щоб придбати власну квартиру, українцям необхідно працювати в середньому від п'яти до семи років, відкладаючи усю зарплату. Такими є дані порівняльного аналізу вартості однокімнатних квартир на вторинному ринку в обласних центрах України та зарплат у них, який провів портал "OLX Нерухомість". Детальніше — у матеріалі TrueUA.