Українці, які отримали тимчасовий захист у країнах Європи, зобов’язані дотримуватися місцевого законодавства та правил перебування. Порушення можуть мати серйозні наслідки — від припинення соціальних виплат до втрати статусу захисту чи навіть депортації.
Йдеться не лише про кримінальні злочини. Санкції можливі й за недотримання вимог міграційного обліку, правил проживання або умов отримання соціальної допомоги.
За що саме українських біженців можуть притягнути до відповідальності в країнах ЄС — розповідаємо детально.
Махінації з документами та грошовими виплатами
Біженцям з України можуть скасувати виплати, якщо буде встановлено, що вони одночасно отримують допомогу від кількох держав. У такому разі можуть навіть позбавити статусу тимчасового захисту.
Наприклад, у Німеччині біженців можуть притягнути до відповідальності, якщо вони приховали свої доходи або майно під час призначення допомоги Bürgergeld. Загалом ухилення від сплати податків у низці країн Європи може потягнути за собою кримінальну відповідальність.
Також відомо, що за фальсифікацію документів для отримання статусу тимчасового захисту в Польщі можуть навіть депортувати з країни. Таке ж покарання можуть призначити, якщо виявиться, що людина незаконно перетнула державний кордон.
Порушення режиму тиші
Навіть таке дрібне порушення може мати серйозні наслідки для біженців. Зокрема, у Німеччині є поняття "режим тиші", який у будні діє з 13:00 до 15:00, а також із 22:00 до 07:00 ранку. В суботу — з 19:00 до 08:00 ранку, а в неділю та релігійні свята необхідно дотримуватися тиші протягом усього дня. Голосні розваги на вулиці чи вечірки вдома можуть розцінювати як хуліганство.
Відповідні правила діють не лише у Німеччині. У Швеції також необхідно дотримуватись вечірнього режиму тиші. За систематичне порушення біженців можуть виселити із комунального житла.
Тривалі мандрівки
За даними Єврокомісії, Директива про тимчасовий захист не містить чіткого обмеження щодо максимальної тривалості відсутності українців у ЄС. Це означає, що кожен випадок буде розглянуто індивідуально, а короткострокові поїздки не загрожують статусу тимчасового захисту, який має біженець.
Попри це, у деяких випадках тривале перебування за межами країни може повпливати на грошові виплати. Наприклад, біженцям у Польщі скасовують грошову допомогу, якщо вони виїжджають з країни на термін у понад 30 днів.
У Німеччині також діє подібне правило, але там важливо, аби людина проживала за місцем реєстрації. У випадку, коли біженець виїхав звідти на більш як 21 день, то йому можуть скасувати виплати за програмою Bürgergeld. Цю допомогу також припинять виплачувати, якщо він не проходить мовні курси (передбачені у межах ініціативи) або можуть зменшити суму виплат на 30%, якщо біженець відмовився від вигідних пропозицій працевлаштування.
Неправильне сортування сміття
У багатьох європейських країнах сортування сміття є обов'язковим, а у разі порушення цього правила сусіди можуть поскаржитись на біженців, через що у них виникнуть проблеми. Так, у Німеччині усі громадяни та біженці зобов'язані сортувати сміття. Для цього українцям варто розібратись із маркуванням сміттєвих баків: кожний колір відповідає за окремий тип відходів. Пластикові і скляні пляшки зі спеціальним маркуванням можна здати на касі супермаркету чи в магазині напоїв, або в автоматі — і отримати за це від восьми до 25 центрів.
Щодо покарання, то, згідно з німецьким законодавством, за недопалок, викинутий у недозволеному місці, можуть призначити штраф у розмірі від 50 до 150 євро. Якщо сміття утилізували неправильно — 300 євро, а за габаритні речі й шкідливі речовини сума може сягати 5000 євро.
Проблеми з водійськими посвідченнями
За даними Visit Ukraine, українці, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, мають право користуватися своїми чинними українськими водійськими посвідченнями без обов'язкового обміну на місцеві документи. Втім, в окремих випадках поліцейські можуть призначити штраф — з вимогою обміняти документ на місцевий, але таке рішення можна оскаржити.
Виникнути така ситуація може через:
- незнання конкретними офіцерами особливостей режиму тимчасового захисту;
- застосування звичайних міграційних правил, які не стосуються українців зі спеціальним статусом.
"У таких випадках штраф можна оскаржити, посилаючись на законодавство ЄС і підтверджуючи свій статус документами. Очевидно, що самі права мають бути чинними", — йдеться в повідомленні.
Також зазначається, що, якщо ж посвідчення протерміноване, втрачене, позбавлене юридичної сили або водій позбавлений права керування, використання такого забороняється незалежно від країни. Біженцям необхідно звернутися до консульських служб або інших відомств, щоб оформити дублікат або підтвердження.
Статус тимчасового захисту у країнах ЄС для українців продовжено до 4 березня 2027 року. Це означає, що українці, які офіційно мають відповідний документ, можуть законно керувати автомобілем за своїми українськими правами увесь цей період.
Якщо власник авто не перебуває під спеціальним захистом, але проживає в ЄС тривалий час, йому, можливо, доведеться замінити права на місцеві — залежно від законодавства конкретної країни. Для туристичних поїздок українські права зазвичай діють обмежений час.
Нагадаємо, раніше експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький повідомляв, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків є хибним.
Читайте також:
