Штрафи за небезпечні челенджі: у Раді хочуть посилити відповідальність для дітей, батьків і шкіл
У Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, спрямовані на протидію небезпечним інтернет-челенджам серед дітей та підлітків. Документи передбачають запровадження адміністративної відповідальності для організаторів таких "ігор", батьків неповнолітніх, а також керівників закладів освіти, які приховуватимуть подібні випадки.
Про це йдеться у законопроєктах №15395 та №15396, пише видання "Судово-юридична газета".
Законодавчі ініціативи пропонують закріпити на законодавчому рівні поняття "деструктивний інтернет-тренд (гра)" — масову поведінкову модель у соцмережах, яка спонукає дітей до дій, що можуть загрожувати їхньому життю, здоров'ю або гідності.
Згідно з документами, директори шкіл будуть зобов'язані організовувати заходи з виявлення та припинення участі учнів у небезпечних онлайн-челенджах, а педагоги — проводити профілактичну роботу та невідкладно повідомляти керівництво про подібні випадки. Також пропонується заборонити використовувати територію навчальних закладів і їхні офіційні інформаційні ресурси для створення чи поширення контенту, пов'язаного з деструктивними трендами.
Окремий законопроєкт передбачає зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, за залучення або примушування до участі в небезпечних інтернет-іграх пропонують встановити штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи.
Якщо ж такі дії вчинятиме дитина віком до 16 років, аналогічний штраф можуть накласти на її батьків.
Крім того, за неповідомлення правоохоронців про участь учнів у небезпечних челенджах керівникам навчальних закладів може загрожувати штраф від 1700 до 3400 гривень або виправні роботи.
Ініціатори законодавчих змін зазначають, що головною метою нововведень є створення безпечного освітнього середовища, підвищення цифрової грамотності батьків та запобігання дитячому травматизму, самогубствам і втягненню неповнолітніх у протиправну діяльність через інтернет.
Водночас автори ініціатив наголошують, що під час впровадження нових норм важливо зберегти баланс між захистом дітей та недопущенням надмірного обмеження свободи слова чи необґрунтованого втручання у цифровий простір. Законопроєкти наразі перебувають на розгляді парламенту.
Додамо, понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом, але через страх осуду чи погіршення ситуації лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям. Ще 2024 року в учнів зʼявилася можливість повідомити про це швидко та анонімно.
Читайте також: Булінг у школах України: скільки випадків зафіксували у 2025 році
