
Кількість підтверджених загиблих військових з окупованого Криму у війні проти України сягнула позначки у 2000 осіб. Дослідники зафіксували різке падіння кількості добровольців та одночасне зростання втрат серед колишніх в'язнів півострова.
Про це йдеться у проєкті "Груз 200" Радіо Свобода "Крим.Реалії".
Як зазначають журналісти, найбільшу кількість поховань зафіксовано у Севастополі — місто втратило 520 осіб. Значні втрати також припадають на Керченський (Ленінський) район, де верифіковано 225 загиблих. Найчастіше військові з Криму гинуть під час бойових дій на території Донецької області.
Аналітики звертають увагу на суттєве зниження кількості добровольців серед кримчан. Якщо у попередні два роки фіксувалося до 70 таких випадків щорічно, то за 2025 рік цей показник впав до 28 осіб. Натомість серед ліквідованих загарбників зростає частка колишніх в’язнів, яка наразі становить близько 10% від загальної кількості підтверджених втрат.
За даними журналістського розслідування, розподіл ліквідованих за їхнім статусом має наступний вигляд:
Більшість загиблих — це чоловіки віком від 40 до 50 років. Примітно, що близько 25% ліквідованих народилися ще у 1960–1970-х роках. Серед підрозділів антилідером за кількістю втрат стала 810-та окрема бригада морської піхоти РФ, що базується у Севастополі: підтверджено загибель 311 її бійців.
Найкривавішим для кримських підрозділів став 2024 рік, коли було зафіксовано 601 некролог. У 2025 році ця цифра сягнула 582 осіб. Розслідувачі наголошують, що ці дані не є остаточними, оскільки Росія ретельно приховує реальні масштаби втрат, а багато окупантів тривалий час залишаються у статусі зниклих безвісти.
Нагадаємо, в Україні змінюють модель ведення війни. Йдеться про впровадження новітніх підрозділів, які уже показали позитивні результати на фронті. Такий підхід вже показав результат на Півдні, де з лютого 2026 року було звільнено великий об’єм територій, саме завдяки застосуванню цих новітніх підрозділів.
Додамо, за даними міністерства оборони Естонії, Сили оборони України успішно реалізують стратегію глибоких ударів, що дозволило значно послабити протиповітряну оборону Росії та дезорганізувати її наступальні плани. Завдяки систематичному нищенню ворожих ресурсів українська армія перехоплює ініціативу на стратегічному рівні на 215-й тиждень повномасштабного вторгнення.