
Електронні докази можуть відігравати важливу роль у судових спорах. Однак для їх оцінки недостатньо лише зберегти скриншот: необхідно також зафіксувати джерело інформації, час її створення або надсилання та інші дані, які допоможуть підтвердити справжність матеріалів.
Про це розповіла заступниця голови Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань електронного судочинства Тетяна Рабко під час Lviv Legal Weekend 2026, що відбувся 10 жовтня у Львові.
За словами адвокатки, до електронних доказів належать цифрові дані, які мають значення для справи. Це електронні документи, фото-, відео- та аудіозаписи, вебсторінки, текстові й голосові повідомлення, а також записи в реєстрах і базах даних.
"Окремо спікерка звернула увагу на метадані — відомості про час створення, геолокацію, автора, IP-адресу. Саме їх вона назвала ключем до підтвердження автентичності доказу", — зазначили в матеріалі.
Щоб зафіксувати вебсторінку для суду, адвокатка радить зберігати її повну URL-адресу, зазначати точний системний час, детально описувати зміст публікації та робити скриншот.
Під час фіксації листування в месенджерах потрібно ідентифікувати співрозмовника за профілем, номером телефону, ID та аватаром. Також варто експортувати історію чату разом із вкладеннями й зберігати на скриншотах системні позначки дати та часу.
"Результати фіксації спікерка рекомендувала оформлювати актом огляду. У ньому варто описати застосовані технічні засоби, програмне забезпечення, IP-адреси та алгоритм дій, а також спосіб забезпечення цілісності даних. Скласти такий документ, за її словами, може адвокат або нотаріус. Це не є обов’язковим порядком оформлення електронного доказу", — додали фахівці.
Суд оцінює цифрові матеріали не окремо, а в сукупності з іншими доказами у справі.
Тетяна Рабко також застерегла від надмірної довіри до штучного інтелекту під час підготовки процесуальних документів.
За її словами, відповіді ШІ не є доказами в розумінні процесуального законодавства та не можуть замінити висновок експерта.
Під час аналізу судової практики адвокатка навела кілька рішень Верховного Суду, які стосуються електронного листування.
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №916/3027/21 зазначено, що повідомлення з додатками, надіслані електронною поштою або через месенджери, є електронними доказами. Суд оцінює їх відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України — за внутрішнім переконанням і в сукупності з іншими матеріалами справи.
"Також адвокатка звернула увагу на доктрину "листа у відповідь", яку застосував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.08.2022 у справі №910/5408/21. Якщо доведено, що лист чи повідомлення надіслано певній особі, повідомлення, яке є відповіддю на нього, вважається автентичним без додаткових доказів: малоймовірно, що хтось інший отримав би лист і відповів на нього з урахуванням його змісту", — зауважили автори матеріалу.
Окремо адвокатка навела постанову Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 9 січня 2026 року у справі №751/4083/24. У ній суд дійшов висновку, що листування у Viber не можна оцінювати ізольовано, проте разом з іншими доказами воно може підтверджувати факт повідомлення працівника.
Для цього необхідно встановити адресата, зміст повідомлення, а також дату його надсилання й отримання.
Додамо, під час спадкування українці можуть зіткнутися з низкою юридичних обмежень та особливостей, про які варто знати заздалегідь. Зокрема, разом із майном спадкоємці можуть отримати й деякі борги покійного родича, тому важливо детально проаналізувати всі деталі перед прийняттям спадщини.