
Щороку 14 червня у світі відзначають Всесвітній день донора крові. Це дата, яка нагадує: іноді для порятунку людського життя потрібен не складний героїчний вчинок, а година часу, свідоме рішення і готовність поділитися своєю кров’ю.
Для України ця тема особливо важлива під час повномасштабної війни. Донорська кров потрібна військовим, пораненим цивільним, пацієнтам після операцій, людям з онкологічними захворюваннями, породіллям і новонародженим. Запаси крові мають бути постійно, адже у критичних ситуаціях час часто йде не на дні, а на хвилини.
Донорство — це один із найпростіших способів допомогти незнайомій людині вижити, одужати і повернутися до своїх рідних. TrueUA розповідає історію цього дня та як це — бути донором.
Всесвітній день донора крові започаткували у 2004 році. Ініціаторами стали Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародна федерація організацій донорів крові та Міжнародне товариство переливання крові.
Дату обрали не випадково. 14 червня народився Карл Ландштейнер — австрійський лікар та імунолог, який відкрив систему груп крові ABO. Саме це відкриття стало одним із ключових у розвитку безпечного переливання крові. За свою роботу він отримав Нобелівську премію.
Головна мета цього дня — подякувати людям, які добровільно здають кров, а також нагадати суспільству, що без регулярного донорства сучасна медицина не може повноцінно працювати. Кров потрібна не лише в надзвичайних ситуаціях. Вона щодня використовується у лікарнях, пологових будинках, онкоцентрах, хірургічних відділеннях і військових госпіталях.
Часто кажуть, що одна донація крові може врятувати до трьох життів. Так і є, адже після здачі кров розділяють на компоненти: еритроцити, плазму та тромбоцити. Кожен із них може бути потрібен різним пацієнтам.
Еритроцити допомагають людям, які втратили багато крові, наприклад після травм, операцій або поранень. Плазма необхідна при опіках, порушеннях згортання крові та складних станах після масивних крововтрат. Тромбоцити часто потрібні онкопацієнтам, людям після хіміотерапії та тим, у кого організм не може самостійно підтримувати нормальне згортання крові.
Саме тому донорська кров — це не один універсальний "пакет допомоги", а цінний ресурс, який лікарі використовують залежно від потреб конкретної людини. Для донора процедура триває недовго, а для пацієнта може стати шансом пережити критичний момент.
Під час війни ми часто думаємо насамперед про поранених військових. І справді, донорська кров рятує життя захисників після важких поранень, операцій та евакуації з фронту. Але потреба в крові значно ширша.
Вона потрібна людям, які постраждали в ДТП або під час ракетних обстрілів. Пацієнтам після складних хірургічних втручань. Людям з онкологічними захворюваннями, які проходять тривале лікування. Породіллям у разі ускладнень під час пологів. Новонародженим, які потребують інтенсивної терапії. А також пацієнтам із хронічними хворобами крові, для яких переливання може бути не разовою процедурою, а частиною постійного лікування.
Саме тому кров потрібна щодня. І найкраща система донорства — та, де люди здають кров регулярно, а не лише тоді, коли вже сталися щось погане.
Повномасштабна війна змінила ставлення багатьох українців до донорства. Якщо раніше здача крові для частини людей була чимось далеким і необов’язковим, то після 2022 року стало очевидно, що запаси крові — це питання безпеки країни.
Після обстрілів, масових поранень чи атак на цивільні об’єкти центри крові часто отримують багато звернень від людей, які хочуть допомогти. Це дуже важливо. Але ще важливіше — щоб донорство було регулярним. Адже кров і її компоненти мають обмежені терміни зберігання, тому медична система потребує постійного поповнення запасів.
Для армії, лікарень і цивільних пацієнтів донорська кров є таким самим критичним ресурсом, як ліки, обладнання чи робота медиків. Вона має бути доступною не після екстреного збору, а тоді, коли пацієнта вже везуть в операційну.
Багато людей не стають донорами не через байдужість, а через страхи. Найпоширеніший із них — "це дуже боляче". Насправді відчуття схожі на звичайний забір крові з вени. Так, укол може бути неприємним, але процедура не є болісною настільки, як її часто уявляють.
Ще один міф — що під час донації можна заразитися. Це неправда, адже для забору крові використовують стерильні одноразові системи, які відкриваються при донорі та після процедури утилізуються. Ризику зараження для донора немає.
Дехто боїться, що після здачі крові обов’язково стане погано. Якщо людина здорова, правильно підготувалася і не має протипоказань, серйозні неприємні відчуття виникають рідко. Може бути короткочасна слабкість або запаморочення, тому після процедури й радять трохи посидіти, випити води або чаю.
Також існує думка, що донорство шкодить здоров’ю. Насправді для здорової людини донація, проведена за правилами, не є небезпечною. Ба більше, регулярні донори часто уважніше ставляться до власного стану, проходять огляди, стежать за харчуванням і способом життя. Остаточне рішення про допуск до здачі крові завжди ухвалює медик.
Донором крові може стати здорова повнолітня людина, яка не має протипоказань. Перед донацією обов’язково проводять медичний огляд: перевіряють самопочуття, тиск, рівень гемоглобіну та інші показники. Також донорську кров тестують на інфекційні хвороби, зокрема ВІЛ, сифіліс, гепатити B і C.
До донації варто підготуватися. Напередодні потрібно добре виспатися, не перевтомлюватися, не вживати алкоголь і не приймати ліки без потреби. За добу до здачі крові краще відмовитися від жирної їжі, молочних продуктів, яєць, ковбас, копченостей, фаст-фуду та важких солодощів. У меню можуть бути каші на воді, макарони, картопля, хліб, нежирне м’ясо або риба, фрукти, сухофрукти, сухе печиво.
Зранку перед донацією не треба приходити голодним. Легкий сніданок, наприклад каша на воді, солодкий чай і печиво, допоможе краще перенести процедуру. Кров зазвичай здають у першій половині дня. Сама процедура триває недовго, а після неї варто посидіти у центрі крові 15-20 хвилин, щоб переконатися, що самопочуття нормальне.
Після донації рекомендують пити більше рідини, повноцінно поїсти, не вживати алкоголь і уникати важких фізичних навантажень впродовж кількох годин. Організм поступово відновлює об’єм крові, і більшість донорів повертаються до звичайного ритму вже цього ж дня.
Найкращий спосіб відзначити Всесвітній день донора крові — здати кров, якщо ви можете це зробити. Якщо ви вже донор, можна запланувати чергову донацію, запросити друзів або колег долучитися, поділитися власним досвідом у соцмережах. Іноді саме така проста історія допомагає іншій людині подолати страх.
Якщо ви ніколи не здавали кров, цей день може стати приводом дізнатися більше. Варто перевірити вимоги до донорів, переглянути список тимчасових і постійних протипоказань.
Для дітей і підлітків День донора крові теж може бути важливим, хоча вони ще не можуть здавати кров. З ними варто говорити про взаємодопомогу, про те, як працює медицина, чому людям важливо підтримувати одне одного. Так формується культура донорства — не через примус, а через розуміння, що допомагати нормально.
Додамо, статус Почесного донора України може отримати особа, яка безоплатно здала 40 разових максимально допустимих доз крові або 60 разових максимально допустимих доз плазми крові. Людина з таким статусом має право на виплати та низку пільг.