
Щороку 13 серпня у світі відзначають Всесвітній день шульги. Він присвячений людям, для яких саме ліва рука є провідною, а також покликаний нагадати про незручності, з якими вони можуть стикатися у світі, де більшість речей створені передусім для праворуких.
Шульгами є близько 10% населення планети. У різні часи ліворукість оточували забобони, а дітей нерідко змушували перевчатися писати правою рукою. Нині вчені розглядають її як природну особливість людини, на формування якої впливають, зокрема, генетичні та біологічні чинники.
TrueUA розповідає, як з'явився Всесвітній день шульги, чому одні люди стають ліворукими, з якими труднощами вони стикаються у повсякденному житті та які цікаві факти про шульг можуть здивувати.
Історія свята бере початок у 1976 році. Його започаткував американець Дін Кемпбелл, засновник організації для ліворуких людей. Датою обрали 13 серпня, а головною метою ініціативи стало привернення уваги до особливостей життя шульг у переважно праворукому суспільстві.
Ширшої популярності свято набуло на початку 1990-х років. У 1992 році британський Left-Handers Club організував масштабне відзначення Міжнародного дня шульги, закликаючи людей більше дізнаватися про ліворукість і звертати увагу на побутові труднощі, які для праворуких часто залишаються непомітними.
Цього дня у різних країнах проводять тематичні заходи та інформаційні кампанії. Праворуким іноді пропонують спробувати виконати звичайні справи лівою рукою, щоб на власному досвіді відчути, наскільки незручними можуть бути предмети, спроєктовані лише під одну провідну руку.
Однієї простої причини ліворукості не існує. Науковці вважають, що на те, яка рука стане провідною, впливає поєднання генетичних особливостей, розвитку мозку та інших біологічних чинників.
Спадковість також має значення, однак ліворукість не передається за простим принципом від батьків до дітей. Навіть у двох праворуких батьків може народитися дитина-шульга. Водночас наявність ліворуких серед близьких родичів може підвищувати таку ймовірність.
Загалом шульги становлять приблизно десяту частину населення світу. Дослідження також свідчать, що серед чоловіків ліворукість трапляється дещо частіше, ніж серед жінок.
Впродовж століть до ліворукості ставилися з упередженням. У багатьох культурах усе, що було пов'язане з лівою стороною, отримувало негативне значення. Сліди такого ставлення залишилися навіть у мовах. Наприклад, латинське sinister означало "лівий", але згодом слово набуло значень, пов'язаних із чимось зловісним або недобрим.
У XX столітті в багатьох країнах ліворуких дітей змушували писати правою рукою. Така практика існувала й у школах колишнього СРСР. Дитину могли постійно виправляти, перекладати ручку до іншої руки або іншим способом змушувати відмовлятися від природної для неї манери письма.
Згодом від масового перевчання почали відмовлятися. Сьогодні ліворукість не вважають недоліком, який потрібно "виправляти", а дітей рекомендують навчати з урахуванням їхньої природної провідної руки.
Попри зміну ставлення до шульг, чимало звичайних предметів залишаються зручнішими для правої руки. Це можуть бути ножиці, консервні ножі, кухонне приладдя, парти, комп'ютерні миші, музичні інструменти та навіть розташування окремих елементів керування технікою.
Окрема проблема знайома багатьом шульгам ще зі школи — письмо. Рухаючи рукою зліва направо, людина може закривати написане або розмазувати чорнило. Особливо незручно це було за часів широкого використання чорнильних і пір'яних ручок.
Нині існує чимало товарів, спеціально адаптованих для ліворуких людей: від ножиць, ручок і кухонних інструментів до гітар, комп'ютерних мишей та професійного обладнання.
Ліворукість стосується не лише того, якою рукою людина пише. Провідна сторона пов'язана з особливостями роботи нервової системи, а сама латералізація може проявлятися по-різному під час виконання різних завдань.
Цікаво, що виражені переваги однієї кінцівки зустрічаються і серед тварин. Дослідження кенгуру, наприклад, показували схильність деяких видів частіше використовувати ліву передню кінцівку під час повсякденних дій.
Існує й популярний стереотип, що шульги нібито від природи творчіші. Наукові дані не дозволяють стверджувати, що кожна ліворука людина має особливий творчий талант лише через провідну руку. Проте серед відомих шульг справді чимало митців, музикантів та інших знаменитостей.
До відомих ліворуких людей зараховують Леонардо да Вінчі, Чарлі Чапліна, Джимі Гендрікса, Девіда Бові, Курта Кобейна, Леді Гагу, Опру Вінфрі, Г'ю Джекмана та принца Вільяма.
Головна ідея 13 серпня полягає не лише в тому, щоб привітати ліворуких людей. Свято нагадує, що навіть звичайні побутові речі можуть бути незручними для значної частини населення, якщо під час їх створення враховувати потреби лише більшості.
За десятиліття ставлення до ліворукості суттєво змінилося. Те, що колись намагалися виправляти та оточували забобонами, сьогодні сприймають як одну з природних особливостей людини. А Всесвітній день шульги став ще одним приводом нагадати: дитину не потрібно перевчати лише тому, що їй зручніше тримати ручку, ложку чи ножиці лівою рукою.
Додамо, 31 травня у світі неофіційно відзначають Всесвітній день блондинок — свято, яке давно вийшло за межі жартів про колір волосся. Як воно виникло, чому досі існують стереотипи про жінок зі світлим волоссям та як весело провести цей день — читайте в нашому матеріалі.