
Світові фондові ринки пішли вниз після повідомлень про нові удари США по іранських об’єктах та заяв Тегерана про атаку на американську військову базу в Кувейті. На цьому тлі інвестори почали масово переходити в захисні активи, а ціни на нафту різко зросли.
Як повідомляє Reuters, після новин про ескалацію конфлікту ціни на нафту Brent зросли на 3,6% — до 97,71 долара за барель, тоді як американська WTI додала 3,8% і перевищила 92 долари.
Додаткове занепокоєння на ринку викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світового експорту нафти.
"Впродовж найближчих двох тижнів ми або побачимо нову угоду про припинення вогню, або нинішнє перемир’я остаточно зруйнується і бойові дії поновляться", — заявив старший геоекономічний аналітик CBA Медісон Картрайт.
За його словами, страхування перевезень через протоку вже стало "надзвичайно дорогим", а подальші умови проходу суден залишаються невизначеними.
Зростання напруженості вдарило по фондових ринках Азії. Японський індекс Nikkei втратив 1,4%, а південнокорейський ринок просів більш ніж на 3%. Загальний індекс акцій Азійсько-Тихоокеанського регіону також суттєво знизився. Негативна динаміка поширилася й на Європу:
Американські ф’ючерси також перейшли в "червону зону", особливо технологічний сектор.
Окрему увагу ринки зараз приділяють майбутній публікації індексу PCE — ключового показника інфляції, на який орієнтується Федеральна резервна система США. Аналітики очікують, що річна інфляція може прискоритися до 3,8%, а базова — залишитися значно вищою за цільовий рівень ФРС у 2%.
"Інфляція залишається високою, але економічні наслідки конфлікту поки важко оцінити. Це створює для ФРС складну ситуацію", — зазначили аналітики.
На тлі цих очікувань інвестори почали активніше закладати ймовірність нового підвищення ставок у США до кінця року.
Через перегляд очікувань щодо ставок курс долара продовжив зростання. Американська валюта зміцнилася до чотиритижневого максимуму щодо японської єни.
Водночас золото, яке традиційно вважається "тихою гаванню" під час криз, навпаки подешевшало майже на 2% — до 4374 доларів за унцію.