
Світ науки постійно рухається вперед, і за кожним проривом стоять люди, чиї ідеї змінюють хід історії. Деякі з їхніх відкриттів уже вплинули на мільйони життів, а фахівці називають ці винаходи гідними найвищого визнання — Нобелівської премії.
TrueUA з посиланням на CNN розповідає проп’ять інновацій, які стали справжніми революціями та довели: наука здатна не просто дивувати, а трансформувати світ.
Розробка блокбастера для лікування діабету ІІ типу та препаратів для схуднення, що імітують гормон під назвою глюкагоноподібний пептид 1, або GLP-1, по-справжньому сколихнула світ охорони здоров'я. Офіційна статистика свідчить, що на сьогодні кожна восьма людина у світі живе з ожирінням, а цей показник зріс більш ніж удвічі з 1990 року.
Водночас препарат, який знижує рівень цукру в крові та стримує апетит, має потенціал започаткувати нову еру в лікуванні ожиріння та пов'язаних з ним захворювань, таких як діабет ІІ типу.
Троє науковців — Світлана Мойсова, доктор Джоел Хабенер та Лотте Б'єрре Кнудсен — які брали участь у розробці препарату семаглутид, отримали премію Ласкера-ДеБейкі за клінічні медичні дослідження 2024 року. Цю нагороду вважають показником того, чи отримає певний прорив або вчений Нобелівську премію.
"Мойсова, біохімік та доцент-дослідниця Рокфеллерівського університету, та Хабенер, ендокринолог і професор медицини Гарвардської медичної школи, допомогли ідентифікувати та синтезувати GLP-1. Кнудсен, головний науковий радник з досліджень та ранніх розробок у Novo Nordisk, відіграв ключову роль у перетворенні його на ефективний препарат, що сприяє зниженню ваги, який сьогодні приймають мільйони людей", — зазначає CNN.
Ці ж троє вчених, разом із доктором Даніелем Друкером, ендокринологом і професором Університету Торонто, та данськиим доктором Єнсом Юлом Голстом, професором Копенгагенського університету, у квітні були нагороджені премією "Прорив" у галузі наук про життя, заснованою Прісциллою Чан, Марком Цукербергом та іншими.
Керівник відділу аналізу досліджень в Інституті наукової інформації Clarivate Девід Пендлбері наголосив, що квантові обчислення є новою галуззю, яка готова отримати Нобелівську премію. Медійники вказує, що Пендлбері визначає осіб, "гідних Нобелівської премії", аналізуючи, як часто колеги-вчені цитують їхні ключові наукові статті протягом років.
2025 року він віддав належне двом фізикам за їхню роботу над квантовими бітами, або кубітами, основною одиницею інформації, що використовується для кодування даних у квантових обчисленнях: Девіду П. Ді Вінченцо, професору Інституту квантової інформації у RWTH Ахенського університету в Німеччині, та Даніелю Лоссу, професору теоретичної фізики в Базельському університеті у Швейцарії.
"Звісно, існує багато очікувань щодо квантових обчислень, і, ймовірно, з цього приводу багато галасу, але я повернувся до цих надзвичайно високо цитованих статей, і я думаю, що ця стаття Ді Вінченцо та Лосса була процитована майже 10 000 разів, що є астрономічною кількістю", — наголосив Пендлбері.
Два роки тому фонд Make-A-Wish оголосив, що генетичне захворювання, муковісцидоз, більше не є автоматично кваліфікаційним станом для дітей зі смертельними хворобами, яким прагнуть допомогти. CNN пише, що це сталося завдяки кардинально зміненим досягненням у лікуванні цієї хвороби, які допомогли започаткувати троє вчених. Хвороба спричиняє надмірне утворення слизу, що затримує інфекції та блокує дихальні шляхи в легенях.
Доктор Майкл Дж. Велш, професор внутрішньої медицини (пульмонології, інтенсивної терапії та медицини праці) в Університеті Айови, пояснив, як працює білок, що лежить в основі цього смертельного генетичного захворювання, та що саме порушується в організмі людей, які мають цю хворобу.
Це відкриття дозволило двом іншим дослідникам знайти способи виправлення білка, який працює неправильно. Це призвело до появи комбінації ліків, які перетворили муковісцидоз на керований стан. Хесус (Тіто) Гонсалес, фізик та фахівець з органічної хімії, який раніше працював у Vertex Pharmaceuticals, був піонером системи, що використовується для скринінгу перспективних сполук, а клітинний біолог Пол Негулеску, який працює у Vertex Pharmaceuticals, очолив і підтримував дослідження, згідно із заявою Фонду Ласкера. У вересні тріо науковців отримало премію Ласкера-ДеБейкі за клінічні медичні дослідження 2025 року.
Трильйони мікробів, бактерій, вірусів та грибків, які живуть на людському тілі та в ньому, разом відомі як мікробіом. Завдяки прогресу в генетичному секвенуванні за останні два десятиліття, вчені змогли краще зрозуміти, що роблять ці мікроби, як вони спілкуються один з одним і взаємодіють з клітинами людини, особливо в кишківнику.
"Ця галузь — ще одна галузь, яка давно потребує Нобелівського визнання", — наголосив Пендлбері.
Біолог доктор Джеффрі Гордон, заслужений професор імені доктора Роберта Дж. Глейзера у Вашингтонському університеті в Сент-Луїсі, є піонером у цій галузі. Вчений прагнув зрозуміти кишковий мікробіом людини та те, як він впливає на здоров'я людини, починаючи з лабораторних досліджень на мишах.
Гордон керував роботою, яка виявила, що кишковий мікробіом відіграє певну роль у наслідках недоїдання для здоров'я, яке вражає майже 200 мільйонів дітей у всьому світі, і він розробляє харчові втручання, спрямовані на покращення здоров'я кишківника.
Серед часто обговорюваних кандидатів на Нобелівську премію є картографування геному людини, сміливий проект, який розпочався у 1990 році та завершився у 2003-му. У розшифровці генетичного коду людського життя брав участь міжнародний консорціум із тисяч дослідників у Сполучених Штатах, Великій Британії, Франції, Німеччині, Японії та Китаї.
"Ця ініціатива мала далекосяжний вплив на біологію, медицину та багато інших галузей. Втім, однією з причин, чому проект міг не отримати Нобелівську премію, є величезна кількість людей, залучених до цього подвигу. Згідно з правилами, встановленими Нобелем у його заповіті 1895 року, премії можуть бути присуджені лише трьом особам за одну нагороду, що є дедалі складнішим завданням, враховуючи спільний характер багатьох наукових досліджень", — зазначає CNN.
Пендлбері заявив, що Нобелівський комітет може визнати роботу хіміків Шанкара Баласубраманяна та Девіда Кленерамана з Кембриджського університету у Великій Британії та французького біофізика Паскаля Майєра зі Страсбурзького університету за їхню роботу над технологіями секвенування наступного покоління, які можуть розшифрувати мільйони фрагментів ДНК одночасно.
Відомо, що до їхніх винаходів секвенування повного геному людини могло тривати місяцями та коштувати мільйони доларів. Сьогодні цей процес можна завершити впродовж дня лише за кілька сотень доларів. Робота вчених змінила багато галузей, включно з медициною, біологією, екологією та криміналістикою. Пендлбері наголосив, що це означає, що медики можуть легше зрозуміти генетичну основу захворювань, що призводить до персоналізованої медицини та інших методів лікування.
Нагадаємо, раніше видання Popular Science повідомляло, що у Великій Британії завершили випробування нового типу дорожнього покриття, до складу якого входить графен — один із найміцніших матеріалів у світі. За результатами експерименту, покриття продемонструвало кращі показники зносостійкості та стійкості до води, ніж традиційний асфальт.