Україна готується до найважчих зимових атак Росії за час війни: The Economist назвав головні загрози
Україна готується до ймовірно наймасштабнішої зимової кампанії російських ударів по енергетичній інфраструктурі від початку повномасштабної війни. Попри значне посилення захисту енергосистеми, Росія нарощує виробництво балістичних ракет та активно застосовує нові реактивні безпілотники.
За даними видання The Economist, підготовка української енергосистеми до холодного сезону цього року просувається швидше, ніж планувалося. Близько половини передбачених робіт уже виконано.
"Країна має увійти в зиму з надлишковими генеруючими потужностями, запасами газу в 14 млрд кубометрів, покращеним фізичним захистом ключових вузлів енергосистеми та новими приватними компаніями ППО, які допоможуть ослабленим військово-повітряним силам країни", — йдеться у матеріалі.
Водночас автори наголошують, що російські засоби ураження вдосконалюються швидше, ніж Україна встигає посилювати захист. Однією з головних проблем залишається дефіцит перехоплювачів для боротьби з балістичними ракетами. Додаткову небезпеку створюють реактивні дрони, які російська армія дедалі частіше використовує під час масованих атак.
Як Україна захищає енергосистему
До цього року жоден із київських трансформаторів на 110 кВ, які необхідні для розподілу електроенергії споживачам, не мав відповідного фізичного захисту.
За даними The Economist, Державне агентство відновлення вже укріпило близько двох десятків таких об'єктів за допомогою захисних сіток і бетонних конструкцій. Роботи також проводилися на електростанціях. Однак повністю захистити великі київські теплоелектроцентралі фізичними конструкціями неможливо через їхні розміри.
Росія нарощує виробництво балістики
Ситуацію ускладнює зростання російського виробництва балістичних ракет. За інформацією видання, Росія зараз здатна виготовляти близько 100 таких ракет щомісяця. Водночас постачання Україні перехоплювачів, необхідних для боротьби з балістикою, суттєво скоротилося.
Ще одним викликом стали реактивні безпілотники. Під час останніх масованих атак Росія застосовувала їх сотнями. Для їхнього перехоплення Україні наразі доводиться використовувати винищувачі, переносні зенітно-ракетні комплекси або зенітні гармати.
"Ще більш тривожним є те, що безпілотники змогли вразити цінні об'єкти, повз які балістичні ракети промахувалися впродовж чотирьох років. Проблема, ймовірно, лише поглиблюватиметься. Всупереч прогнозам Заходу, Росія, схоже, знайшла спосіб виробляти реактивні двигуни у великих масштабах", — зазначає видання.
Співрозмовник The Economist у сфері ППО стверджує, що Москва змогла обійти санкційні обмеження та отримати обладнання для 3D-друку турбін. За його даними, це допомогло знизити собівартість реактивних безпілотників щонайменше удвічі — приблизно до 50-70 тисяч доларів за одиницю.
"Україна не змогла належним чином підготуватися до загрози, але вина лежить і на наших партнерах", — заявило джерело.
Які об'єкти можуть опинитися під ударом
За оцінкою журналістів, одними з основних цілей Росії можуть стати приблизно 140 підстанцій, які перебувають у віданні "Укренерго". Особливо складною ситуація може бути у великих містах, зокрема Києві, Одесі та Кривому Розі, якщо російські війська зможуть серйозно пошкодити місцеві генеруючі потужності.
The Economist звертає особливу увагу на вразливість столиці. Частина підстанцій поблизу Києва не має резервних джерел живлення. Ризики також існують для ліній, якими місто отримує електроенергію від атомних електростанцій.
Крім того, від стабільного електропостачання залежить водопровідна інфраструктура столиці. У разі тривалого знеструмлення під загрозою можуть опинитися водовідведення та централізоване опалення. За наведеними виданням даними, із приблизно 15 тисяч будівель Києва 2,5 тисячі не мають резервних джерел тепла.
Нагадаємо, раніше російський диктатор Володимир Путін відреагував на заяву українського лідера Володимира Зеленського про те, що з кожним днем російське небо ставатиме все більш небезпечним.
Додамо, останнім часом російські загарбники все частіше почали атакувати українські прикордонні пункти пропусків. Головна мета ворога — завадити постачанню продовольства до України.
