Уперше з 2010 року: Китай ухвалив суворий закон про мобілізацію для війни

Уперше за останні 16 років влада Китаю пішла на масштабний перегляд національного закону про мобілізацію, суттєво розширивши повноваження держави у випадку початку повномасштабної війни. Нові правила дозволять Пекіну повністю переорієнтувати приватний сектор, цивільну інфраструктуру та високотехнологічні галузі на потреби армії.

Про це повідомляє японське видання Nikkei.

Розширення повноважень держави

Як зазанчає видання, оновлений закон із підвищеними вимогами до населення та підприємств набуває чинності у жовтні. Головна мета нової мобілізаційної системи — забезпечити максимально швидкий і безперешкодний перехід країни від мирного стану до умов війни. Для забезпечення армії влада планує залучати всі наявні ресурси економіки та інфраструктури.

Зокрема, у разі оголошення мобілізації китайський уряд отримає право вилучати приватний автотранспорт, використовувати енергетичні потужності та цивільні об'єкти. Громадяни й бізнес будуть зобов'язані беззаперечно виконувати відповідні розпорядження керівництва країни.

Жорсткі правила поширюватимуться і на іноземні компанії, що працюють у Китаї. Під час надзвичайного стану державні органи зможуть зобов’язати їх виготовляти продукцію для оборонних потреб.

Окрему увагу в законі приділили передовим технологіям. Мобілізаційний план передбачає активне залучення розробок у сфері штучного інтелекту, робототехніки та безпілотних систем. Крім того, влада разом із приватним сектором формуватиме стратегічні запаси рідкісноземельних металів та критично важливої сировини.

Зростання напруги навколо Тайваню

Законодавчі зміни у КНР відбуваються на тлі постійних військових навчань поблизу Тайваню. Наприкінці вересня Міністерство оборони острова зафіксувало поблизу своїх кордонів дев'ять китайських літаків, сім військових кораблів та шість державних суден.

Тайвань також активно готується до можливого силового сценарію. Міністр оборони острова Веллінгтон Ку застеріг, що регулярні навчання КНР у будь-який момент можуть перерости у справжні бойові дії. У серпні на острові пройшли щорічні масштабні навчання Han Kuang.

Оборонний бюджет Тайваню у 2026 році досяг 3,32% ВВП, зроставши на чверть порівняно з минулим роком, а на 2027 рік пропонується збільшити витрати ще на 18%. Сполучені Штати схвалили продаж Тайбею зброї на 11,1 мільярда доларів, включаючи 82 пускові установки HIMARS, 60 самохідних гаубиць M109A7 та дрони ALTIUS. Втім, постачання частини замовлень усе ще затримується: острів досі не отримав жодного з 66 винищувачів F-16, замовлених ще у 2019 році.

Нагадаємо, нещодавно президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що його зустріч із головою Китаю Сі Цзіньпіном була"дуже продуктивною". Водночас американський лідер не повідомив про конкретні домовленості чи значні прориви за підсумками переговорів.