Фото: Центр протидії корупції

ВАКС обрав запобіжний захід директору "Львівського арсеналу" Збітнєву

Вищий антикорупційний суд 5 лютого обрав запобіжний захід директору "Львівського арсеналу" Юрію Збітнєву.

Про це повідомляє "Центр протидії корупції". 

Зазначається, що суд призначив Збітнєву домашній арешт із забороною покидати визначене в ухвалі житло з 12 години дня до восьмої години ранку. Також він повинен буде здати закордонні паспорти та носити електронний браслет.

За інформацією ЦПК, прокурор просив призначити Збітнєву утримання під вартою із заставою у понад 268 мільйонів гривень. Водночас захист просив не призначати запобіжний захід або призначити домашній арешт на 20 годин щодоби: з 12 години дня до 8 години ранку наступного дня.

За версією слідства, Юрій Збітнєв у цій ймовірній схемі відповідав за:

  • укладення контракту із словацьким посередником, компанією Sevotech;
  • надсилання комерційної пропозиції до Міноборони, підписання контракту з Міноборони на 100 тисяч мін та додаткової угоди до неї;
  • надсилання листів, необхідних для їх укладення та здійснення передоплати, а також в подальшому здійснення перерахунку 35% із сплаченої передоплати на рахунки компанії Sevotech. 

Що встановили правоохоронці у справі щодо розкрадання 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів для ЗСУ

За матеріалами слідства у листопаді 2022 року Міноборони перерахувало 1,34 мільярда гривень передоплати на рахунок "Львівського арсеналу", що складало 97% від вартості всього контракту. "Львівський арсенал" за цим контрактом мав отримати 3%.

"Після отримання передоплати "Львівський арсенал" перерахував кошти із рахунку в державному "Укргазбанку" на свій же рахунок у приватному "Аккорд банку". Зробили це нібито через те, що у приватному банку були кращі відсотки на залишок (так званий "нічний кредит")", — йдеться у повідомленні.

Правоохоронці наголошують, що частину коштів у розмірі 3,6 мільйона доларів та 9,1 мільйона євро перевели на Sevotech. Більша частина з них потім пішла на рахунки хорватської компанії WDG promet, яку зареєстрували лише 29 липня 2022 року. Нині ж ці гроші зникли, а жодних мін поставлено так і не було.

Після відкриття кримінального провадження щодо закупівлі мін Збітнєв пішов на співробітництво зі слідством. Він пояснив, що на співпрацю пішов, позаяк слідчі розповіли йому про можливу корупцію під час укладання та виконання контракту. Також він заявив, що для нього було важливо виконати контракт, але у нього був сумнів у наявності мін на хорватському заводі на всю суму, тому він перерахував на Sevotech лише 35%.

"За словами Збітнєва, при цьому від нього вимагали 100% передоплати як словацький контрагент, так і люди в України. В ході однієї із записаних розмов звучала фраза про те, що посадовець Міноборони Олександр Лієв нібито вимагав "либо платить на Sevotech все туда, либо возвращать обратно", — повідомляють у ВАКС.

Коли вже стало зрозуміло, що постачання мін з Хорватії не буде, Збітнєв знайшов іншого постачальника з Північної Македонії. Однак суд арештував понад 818 мільйонів гривень залишку на рахунках компанії. При цьому до арешту Збітнєв міг протягом кількох місяців у будь-який момент перерахувати кошти з рахунків, але не робив цього. За словами Збітнєва, інші спецекспортери готові були зробити поставку мін на залишок, але тодішній в.о. директора департаменту Міноборони Нахкур нібито сказав: "або Sevotech, або ніхто".

З боку "Львівського арсеналу" супроводжував угоду по мінах і проводив більшість контактів з чиновниками Міноборони заступник Збітнєва, Сахненко. Він нібито також підшукував компанії для реалізації схеми та схиляв Збітнєва на укладення контракту. За словами прокурора, Сахненко не судимий, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Розгляд клопотання по запобіжному щодо Сахненка вже двічі переносили, через те, що він після підозри ліг до лікарні.

Нагадаємо, 29 січня Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання прокурора та не обрав запобіжний захід колишньому керівнику Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України Олександру Лієву.

2 лютого Вищий антикорупційний суд обрав фігурантові справи щодо розкрадання майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі снарядів для Збройних сил України запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Йдеться про відстороненого від виконання обов'язків  департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Тоомаса Нахкура. Він є одним із п'яти підозрюваних.

5 лютого, колишній керівник департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександр Лієв, якого підозрюють у розкраданні на закупівлі снарядів для Збройних сил України, 5 лютого пройшов "публічний поліграф". У такий спосіб він намагався довести свою невинуватість.

Підписуйтеся на нас в Telegram телеграм, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими

Політика, 05.02.2024 23:18