Численні дослідження науковців встановили, що мозок спортсменів відрізняється від мозку звичайної людини, адже спортсмени використовують унікальний набір розумових навичок, які дозволяють їм досягати успіху у відповідних спортивних дисциплінах.
Про це повідомляє видання Live Science.
Вміння швидко сприймати візуальну інформацію та приймати правильні рішення є важливою навичкою для спортсменів, особливо тих, які займаються командними видами спорту, такими як футбол, баскетбол та хокей.
Так, професійні спортсмени, які виступають у командних видах спорту, простіше та швидше сприймають візуальну інформацію, ніж інші звичайні люди. Такі спортсмени легко можуть фокусуватися на об'єктах, що рухаються, і відстежувати їх переміщення. Тобто їхній мозок краще справляється з обробкою динамічних візуальних сцен.
Такі спортсмени, як стрибуни у воду та гімнасти, краще за інших людей запам'ятовують послідовність рухів на підсвідомому рівні. Саме цю здатність людського мозку часто називають "м'язовою пам'яттю". Водночас наукове дослідження показало, що мозок людини планує і координує рухи, що повторюються, які виконують спортсмени, танцюристи й музиканти, швидко "архівуючи" і "розпаковуючи" важливу інформацію про них.
Вчені наголошують, що спершу послідовність та час кроків мозок людини програмує окремо, проте у процесі тренувань ці окремі елементи плавно інтегруються в один сплеск скоординованої мозкової активності. Дослідження свідчить про те, що цей процес включає в корі мозку цілу мережу нейронів, які регулюють рух тіла.
Футбольний воротар високого рівня має вміти за мить зрозуміти, у яку точку воріт полетить м'яч. Це необхідно, щоб встигнути відреагувати на удар та зловити м'яч. За словами вчених, така швидка реакція пов'язана з унікальною здатністю воротарів зіставляти візуальні підказки про рухи іншого гравця з потенційною траєкторією польоту м'яча.
Наукові дослідження показали, що у спортсменів, успіх яких залежить від швидкості реакції на дії опонента, зона мозку, відома як верхня скронева борозна, товща, ніж у звичайних людей. Верхня скронева борозна — це область мозку, яка відповідає за сприйняття руху інших живих істот, а також допомагає розшифровувати наміри, що стоять за цими рухами.
Так, гімнасти мають чудову здатність відчувати, де їх тіло знаходиться в просторі. За відповідні навички відповідає складна мережа нейронів у мозочку, області біля основи мозку, яка дає можливість цим спортсменам оперативно коригувати рухи в повітрі або зберігати рівновагу на спортивному снаряді.
Деякі спортсмени краще справляються з багатозадачними завданнями. Це стосується атлетів, які мають вміти правильно розподіляти свою увагу та динамічно перемикатися між різними способами мислення. Наприклад, футболісту, який веде м'яч в один бік, може знадобитися швидко змінити напрямок, якщо до нього наблизиться гравець із команди суперника.
Когнітивні навички, які потрібні для перемикання уваги, також виявляються й у звичайному житті, наприклад, коли людина одночасно прибирає та слухає аудіокнигу. Науковці наголошують, що спортсмени краще справляються з такою багатозадачністю.
Розумові переваги спортивних тренувань можуть також впливати на життя загалом.
"Можливо, ніхто не продемонстрував це краще ніж легендарна канадська легкоатлетка Ольга Котелко, яка встановила понад 30 світових рекордів", — наголошує видання.
Так, перед її смертю у 2014 році у віці 95 років вчені досліджували її мозок і виявили, що він на кілька десятків років молодший від фактичного віку чемпіонки. Вчені з'ясували, що спортсменка також швидше реагувала на когнітивні завдання, і мала кращу пам'ять, ніж в інших людей у цьому віці.
"Звісно, що загальні висновки не можна робити з вивчення мозку однієї людини, проте Ольга Котелко надала науці унікальні знання стосовно довгострокового впливу спортивних тренувань на мозок", — зазначають вчені.
Нагадаємо, раніше нідерландські науковці з'ясували, що розумові навантаження викликають у людей неприємні відчуття. Йдеться про розчарування, роздратованість та стрес.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
