Американські науковці з Техаського технологічного університету визначили, що за відчуття ситості й голоду в людському організмі відповідає особливий механізм.
Як повідомляє видання Live Science, у спекотні літні дні багато людей помічали, що їхнє почуття голоду притупляється або зовсім зникає.
За словами дієтолога і доцента Техаського технологічного університету Еллісон Чайлдресс, люди, які проживають в холоднішому середовищі, споживають більше їжі, адже калорії — це одиниця енергії, їх спалювання вивільняє з тіла тепло, чим допомагає людям виживати в холодному кліматі. Проте, коли зима змінюється спекотним літом, люди помічають, що почувають себе менш голодними.
Водночас механізми, які закладені в основі цього явища, усе ще залишаються незрозумілими для науки. Чайлдресс наголошує, що на споживання організмом людини калорій впливають багато чинників. На відчуття голоду впливають не тільки білки чи гормони, а також фактори навколишнього середовища. Це пов'язано з тим, що людський організм постійно прагне підтримувати внутрішні умови стабільними — це називається гомеостазом.
"Саме тому люди пітніють під палючим сонцем або більше п'ють води після тренувань", — зазначає вчена.
До гомеостатичного належить і почуття голоду, адже він з'являється тоді, коли в організмі недостатньо калорій, а коли людина відчуває ситість, то це свідчить про достатню кількість калорій в її організмі. За словами науковців, багато гомеостатичних процесів у людському організмі підтримуються гормонами, які слугують хімічними посередниками. Так, в апетиті й ситості велику роль відіграють два гормони: грелін, який виділяєть порожній шлунок, коли людина хоче їсти, і лептин, який виробляють жирові клітини і який повідомляє мозку, коли організм ситий.
Грелін стимулює нейрони, пов'язані з голодом, і змушує людину відчувати голод. Лептин, навпаки, пригнічує ці нейрони та стимулює нейрони, які змушують відчувати ситість. Водночас те, як температура навколишнього середовища впливає на цю складну систему, усе ще залишається предметом досліджень.
Нейробіолог з коледжу Вільямса у штаті Массачусетс Метт Картер додає, що в мозку є датчики температури — білки, які змінюють свою форму, коли тіло досягає певного рівня тепла. У мишей деякі клітини мозку надсилають інформацію нейронам, коли температура тіла низька, що посилює відчуття голоду у тварини. Проте, коли, температура навколишнього середовища зростає, то POMC білок, який є чутливим до тепла, активується. Так, з підвищенням температури тіла цей процес активує нейрони, пов'язані з відчуттям ситості.
"Але це, мабуть, щось більше. Інші схеми мозку, ймовірно, також працюють разом, щоб впливати на те, скільки ми їмо", — Картер.
Нагадаємо, раніше австралійські вчені з'ясували, чому їжа в космосі змінює свій смак. Так, згідно з новими даними, умови мікрогравітації перетворюють звичні для людей страви на справжню лотерею смаків, ускладнюючи підтримку необхідного для здоров'я раціону.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
