"Від цього залежить життя людей": Лубінець прокоментував рукостискання з представницею Росії
Дмитро Лубінець пояснив, що його рукостискання з російською омбудсменкою Яною Лантратовою під час зустрічі в Білорусі було свідомим кроком обох сторін для демонстрації готовності до діалогу.
За словами омбудсмена, аналогічна реакція суспільства виникала й у 2022 році після його першої публічної зустрічі з тодішньою російською омбудсменкою Тетяною Москальковою. Водночас він переконаний, що прямий контакт між сторонами є необхідним для досягнення конкретних результатів.
Головна мета — повернення українців
Лубінець наголосив, що переговори дозволяють напряму розвʼязати питання обміну військовополоненими, повернення цивільних заручників та депортованих українських дітей. Він підкреслив, що особисті емоції не повинні впливати на виконання його обов’язків.
"Від цієї комунікації залежить життя і здоров’я наших громадян. Я потиснув руку, тому що бачу результат", — зазначив омбудсмен.
Що відомо про обійми на відео
Коментуючи кадри, на яких один із представників української делегації обіймає чоловіка з іншої сторони переговорів, Лубінець заявив, що ця людина не є співробітником його Офісу.
За його словами, на зустрічі були присутні представники спецслужб різних держав, а сам факт обіймів не свідчить про характер відносин між сторонами.
Омбудсмен також припустив, що на відео могли бути зафіксовані представники українських і білоруських спецслужб.
Лубінець зауважив, що під час переговорів використовуються різні підходи до комунікації. Одні учасники можуть займати жорстку позицію, інші — демонструвати відкритість і доброзичливість. Він порівняв це з відомою переговорною тактикою "доброго і злого поліціянта", наголосивши, що зовнішні прояви поведінки не відображають реальної роботи переговорної групи.
Тактика "доброго і злого поліціянта" — це класичний метод психологічного маніпулювання та ведення переговорів, який полягає в різкій зміні підходу двох осіб до однієї "жертви" з метою отримання від неї поступок чи зізнання.
Уповноважений з прав людини підкреслив, що українська переговорна команда щоденно працює над поверненням громадян України з російського полону та використовує для цього всі доступні механізми. Водночас він відмовився давати оцінку діям окремих учасників переговорного процесу, зазначивши, що будь-які публічні заяви можуть впливати на подальший діалог і результати перемовин.
Нагадаємо, за словами представника Головного управління розвідки Андрія Юсова, процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні. Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року.
