Нинішня російсько-українська війна відзначилася кількома інноваційними кроками, які змінили формат бойових дій і перетворили класичну війну на військовий конфлікт майбутнього. Йдеться, перш за все, про активне і широкомасштабне використання безпілотних систем. Так, українська армія, зокрема й за допомогою морських дронів, перемогла Чорноморський флот Російської Федерації. А ударні безпілотники долітають уже до російських аеродромів — як приклад, до "Оленьї" у Заполяр’ї, де їх ще рік тому ніхто й не очікував побачити.
Та варто визнати, що і російські окупанти дечому навчилися за два з половиною роки повномасштабної "спеціальної воєнної операції". Це стосується і використання дронів — тих, чия назва, разом із турецькими "Байрактарами" (їх у перші місяці повномасштабної війни активно використовували Збройні сили України), стали одним із символів нинішньої війни. Йдеться про іранські Shahed-131/136.
Дрони-камікадзе виробництва Ісламської Республіки Іран з’явилися на театрі бойових дій у жовтні 2022 року — тобто тоді, коли, після Слобожанського контрнаступу ЗСУ, стало остаточно зрозуміло, що жодного бліцкригу у виконанні окупаційної армії чекати не варто. А росіяни на той момент уже зіткнулися із нестачею тих чи інших боєприпасів.
Тож, зважаючи на затягування війни (яка, як бачимо, триває відтоді майже два роки), росіяни почали компенсувати свої військово-технічні проблеми зброєю та технікою країн-союзників. Першою із яких став Іран.
Фото: УНІАН
Тамтешні "шахеди" моментально стали успішним кейсом і досі залишаються одними із найпоширеніших зразків ударно-терористичної зброї росіян, бо використовуються в основному для ударів по тиловій частині України. При цьому ракетний потенціал російської армії поступово зменшується. Скажімо, улітку 2024 року перерви між масованими ракетними атаками стали значно більші, ніж восени 2022-го, а "шахеди" запускають так само часто, як і раніше, якщо не частіше.
Точніше, запускають дрони під російською назвою "Герань-1". І перейменування пов’язане тут не тільки з бажанням приховати постачання зброї — це уже давно ні для кого не секрет. Річ у тім, що російські підприємства щонайменше навчилися вдосконалювати досить-таки примітивну (але від того не менш ефективну) іранську розробку.
Для початку відзначимо, що досить швидко росіяни відмовилися від іранського формату запуску. Як відомо, на початку окупаційні війська разом із "шахедами" запускали й інші іранські дрони — розвідники "Мохаджер-6". Але після першої ж успішної атаки української ППО на цей БпЛА окупанти зрозуміли, що жодної вигоди від такого симбіозу не буде — "Мохаджери" легше виявляти й збивати.
Через це і розпочалося удосконалення "Шахедів". Для початку російські підприємства додали у систему управління дроном блоки власної супутникової системи навігації, відомої як ГЛОНАСС. Пізніше ж у збитих дронах були виявлені навіть блоки із SIM-картами українських мобільних операторів.
Фото: "Мілітарний"
Згодом російські виробники покращили систему керування "Шахедів", додавши навігаційні модулі "Комета" чи блоки супутникової навігації "Б-105". Ця техніка стояла на власне російських безпілотниках, зокрема на добре відомих уже на театрі воєнних дій нинішньої війни "Орланах-10".
CRPA-антена GPS-приймача зі збитого дрона Shahed-136. Фото "Мілітарний"
Другим головним моментом, який варто відзначити, стало удосконалення ударної частини "шахедів". Росіяни постійно доповнювали бойову частину іранських дронів, до певного моменту просто посилюючи ударну потужність безпілотників, але у певний момент на "шахедах" помітили принципово нові елементи — термобаричні, такі ж, які використовує важка вогнеметна система "Солнцепьок".
Ці системи завдавали немало шкоди українським військам під час штурмів російських військ, тож використання термобаричних зарядів на дронах стало цілком логічним розвитком у напрямку вдосконалення безпілотних систем.
Втім, настільки складні технологічні зміни у структурі "шахедів" все ж є більше винятком, ніж правилом. А от із простішими речами росіяни досить швидко дали собі раду. Скажімо, вони вдосконалили паливну систему, встановлену на дронах. Оскільки Іран — це країна із регіону Землі з теплим кліматом і воює винятково на Близькому Сході (проти Ізраїлю перш за все), то проблем із низькими температурами у "Шахедів" просто не виникало. А от в українських зимових умовах вони досить швидко проявилися. Тому росіянам довелося змінювати цю систему на вітчизняну, яка може витримати низькі температури.
ТОС-1А "Солнцепьок"
Відомо ще й про такий неочевидний крок, як фарбування "Герані-1" у чорний колір. Причина тут проста і зрозуміла — "шахеди" запускають переважно уночі, тож перефарбування дронів мало на меті створення зайвих проблем для української ППО. Особливої користі окупантам це не принесло, та сам факт спроби ускладнити збиття варто відзначити.
Уламки "чорного" Shahed-136 (@operativnoZSU)
Якщо ж говорити глобально — варто розуміти, що Російська Федерація, попри усі проблеми тамтешньої армії та ВПК, теж, як і Україна, робить висновки із невдач та проблем. І часто ці висновки втілюються у життя додатковими труднощами для української армії. Росіяни вчаться на війні — і українській армії необхідно враховувати це в обороні своєї території.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
