Відтепер не Єгипет: яка країна стала головним покупцем краденого українського зерна з ТОТ
Після розмови з президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі Володимир Зеленський заявив, що Каїр більше не прийматиме зерно, яке Росія вивозить з окупованих територій України. Це звучить як важлива дипломатична перемога, однак експерти застерігають: на практиці контролювати походження зерна надзвичайно складно.
За даними українських посадовців, лише за минулий рік Росія вивезла з окупованих територій понад 2 мільйони тонн зерна, і близько 40% цього обсягу могло потрапити саме до Єгипту.
Втім, як пояснює журналістка розслідувального проєкту SeaKrime центру "Миротворець" Катерина Яресько, ключова проблема полягає у відстеженні логістики.
"Так, по АІС зараз у Чорному морі майже нічого не можна казати. Там поширений спуфінг (фальшивий сигнал про місцеперебування судна — прим. ред.), дуже часто сигнали не відповідають дійсності. Те, що судно показує, ніби воно в Туреччині чи Новоросійську, зовсім не означає, що воно реально там є. Воно може вантажитися в Маріуполі, Севастополі чи Бердянську. Але частіше вони не спуфінг використовують, а просто вимикають АІС", — зазначає вона.
Окремою проблемою залишаються фальшиві документи. У них можуть не вказувати конкретний порт завантаження, а прописувати загальні формулювання на кшталт "порт Чорного моря у РФ", що дозволяє приховати реальне походження вантажу.
"Тобто по АІС ви нічого не покажете. Треба альтернативні джерела — фото, візуальна фіксація, документи та інші підтвердження", — додала експертка.
Чи здатен Єгипет реально зупинити імпорт такого зерна?
Попри публічні заяви, експерти сумніваються, що ситуація швидко зміниться. За словами Яресько, головним є навіть не негайний ефект, а винесення проблеми в публічну площину. Водночас вона наголошує, що раніше в багатьох країнах, зокрема в Єгипті, ця тема фактично не ставала предметом серйозних розслідувань, а державна реакція була слабкою або формальною.
"Дуже важливо вже те, що ця тема стала публічною. Бо далі, посилаючись на ці заяви, держава вже може щось робити. Наскільки ми можемо судити з того, що відбувалося раніше, у посольства в Єгипті не було достатньо ресурсів, щоб їх чули і якось реагували на ці ситуації", — наголосила на важливості ситуації фахівчиня.
Хто зараз головний покупець краденого зерна?
Якщо раніше одним із ключових напрямків українські розслідувачі називали Єгипет, то зараз географія суттєво змінилася.
"Ми раніше писали про Єгипет як про головний хаб для такого зерна — зараз ситуація інша. Сирія вийшла на перше місце", — зазначає Яресько.
За її словами, саме до сирійських портів нині фіксується найбільш стабільний потік суден із зерном, вивезеним з окупованих територій України. Це вже не поодинокі рейси, а регулярний трафік. Водночас певні партії продовжують йти й через інші країни регіону, зокрема Туреччину, хоча частина суден там уже почала стикатися з відмовами або затримками.
Навіть якщо повністю зупинити потік неможливо, будь-які затримки або відмови від приймання вантажу створюють для трейдерів і судновласників серйозні проблеми. Судна можуть тижнями стояти в морі, змінювати порти призначення або шукати нових покупців, що призводить до зриву контрактів і додаткових витрат. Це, за словами розслідувачів, поступово ускладнює і здорожчує схеми незаконного експорту.
Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що турецька компанія Erisler, яка є постачальником Всесвітньої продовольчої програми ООН, купує українське зерно, вивезене з тимчасово окупованого Маріуполя. Журналісти встановили, що впродовж 2023-2024 років російська компанія "Ника" експортувала до Туреччини понад 54 тисячі тонн пшениці, яка походить з окупованого міста Маріуполь.
