Вплив провокаторів: у Міноборони пояснили наслідки участі в заворушеннях

Звичайна цікавість, нерозуміння наслідків або піддавання впливу провокаторів можуть втягнути громадян у вчинення тяжких злочинів проти безпеки суспільства. Українське оборонне відомство випустило спеціальне роз'яснення щодо юридичної відповідальності та наслідків участі в масових заворушеннях.

Про це повідомляє Міністерство оборони України

Що таке масові заворушення

За даними Міноборони, звичайна цікавість чи вплив провокаторів можуть спровокувати людей на вчинення дій, які мають серйозні правові наслідки. У відомстві детально пояснили, що під масовими заворушеннями розуміють протиправні дії багатьох осіб, які одночасно відбуваються в одному чи кількох населених пунктах або регіонах, порушують громадський порядок і загрожують безпеці людей.

Зазначається, що подібні акції супроводжуються насильством, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель чи споруд, а також опором представникам влади із застосуванням зброї чи інших предметів.

"Цікавість, нерозуміння та вплив провокаторів можуть втягнути людей в небезпечні ситуації. Наслідки не завжди усвідомлюються, але вони будуть серйозними. Важливо вчасно розпізнавати заклики до насильства й не долучатися до протиправних дій", — наголосили в Міністерстві оборони України.

Яка відповідальність чекає на порушників

Як уточнили в оборонному відомстві, через значний масштаб та підвищену небезпеку таких дій для відновлення правопорядку залучаються спільні сили й засоби відповідних органів сектору безпеки і оборони.

Представники оборонного відомства нагадали, що покарання за такі злочини є максимально суворим. Згідно зі статтею 294 Кримінального кодексу України, організація масових заворушень або активна участь у них карається:

• від п'яти до восьми років позбавлення волі;
• від восьми до 15 років позбавлення волі, якщо такі дії призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків.

Нагадаємо, Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження за фактом подій, які сталися 2 листопада 2026 року в Петропавлівській Борщагівці. У ДБР наголосили, що навколо події поширюється багато повідомлень із різними, подекуди суперечливими версіями того, що сталося. Однак частина цих тверджень наразі не має належного підтвердження.

Водночас військова омбудсманка Ольга Решетилова заявила, що у будинку в Петропавлівській Борщагівці перебували не лише мобілізовані, а й військовослужбовці, які захищали Маріуполь і "Азовсталь", пройшли російський полон і повернулися до війська.

Раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов інформував про затримання жінки, яка на автівці швидкої допомоги першою прибула до будинку в Петропавлівській Борщагівці. Раніше вона здійснювала попередню розвідку об'єкта. Вже 4 листопада Солом’янський райсуд обрав Валентині Молодій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.