Які зміни чекають на українські банки: голова НБУ назвав п'ять фінансових трендів
Фото: Андрій Пишний / Facebook

Які зміни чекають на українські банки: голова НБУ назвав п'ять фінансових трендів

На українські банки протягом наступних чотирьох років очікують глобальні та локальні зміни. До 2030 року актуальними будуть п'ять трендів.

Про це розповів голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для журналу Forbes.

На думку голови НБУ, серед глобальних трендів протягом наступних років будуть: 

  • платформізація банків;
  • BigTech і перерозподіл доходів;
  • цифрові валюти центральних банків (CBDC);
  • регуляторний апгрейд;
  • розвиток людського капіталу.

Платформізація банків

У Нацбанку пояснили, що "виграють ті, хто перетвориться на відкриті платформи з API, інтегровані з нефінансовими сервісами, навчиться етично працювати з даними та створювати екосистеми". 

"Банки конкуруватимуть не продуктами, а здатністю утримати клієнта всередині власної платформи. Конкуренція зміщується від продажу продуктів до оркестрації взаємодій", — зауважив Пишний.

BigTech і перерозподіл доходів

Голова НБУ зазначив, що класична модель заробітку на кредитних маржах втрачає позиції. Зростання відбуватиметься у сфері платежів і партнерств із технологічними компаніями.

За його словами, "BigTech дедалі активніше забиратиме частину банківських прибутків, особливо у платежах і даних". Відповідно сильні банки-платформи зможуть інтегруватися в ці еко-системи, слабші ризикують перетворитися на бекенд та втратити маржу.

Цифрові валюти центральних банків (CBDC)

Пишний зауважив, що "це водночас можливість і виклик". Він вважає, що CBDC можуть оновити фінансову інфраструктуру, але й створюють ризики дезінтермедіації, коли клієнт взаємодіє напряму з центробанком, а отже, банки можуть мати відплив капіталу.

"Впровадження цифрового євро може створити нові стандарти безпеки, AML/CTF, antifraud і технологічної сумісності. Попри ризик дезінтермедіації, банки залишаються потрібними як оператори гаманців, верифікатори клієнтів, постачальники AML/CTF-рішень тощо. Вони стають «посередниками нового покоління», а не зникають із ланцюга", — додав голова Нацбанку.

Регуляторний апгрейд

Пишний зазначив, що фінансова система стає цифровозалежною.

"Тож окрім ліквідності особлива увага прикута до операційної стійкості і швидкості реагування. Криза Silicon Valley Bank, збої у платіжних системах, атаки на банки продемонстрували регуляторам, як технологічні збої здатні спричиняти миттєві панічні відпливи. FSB (Financial Stability Board) наголошує: потрібні нові стандарти кризового реагування, кіберстійкості й управління ризиками не лише для банків, а й для небанківських установ", — зазначив він.

Також голова НБУ додав, що настає епоха "технологічного нагляду" з фокусом на безпеку, AI-governance і контроль залежності від BigTech.

Людський капітал

"Традиційні фінансові професії змінюються: зростає попит на фахівців, які розуміють ШІ, кіберризики, сталість і аналітику даних. ШІ не замінить людину, а доповнить її, формуючи AI-augmented workforce", — поінформував Пишний.

До того ж, за його словами, банки перетворюються на технологічно-гуманні еко-системи, що вимагають довіри, етики та високої цифрової культури, а перемагають ті, хто здатен поєднати аналітичний інтелект технологій із людським — етичним, емоційним і адаптивним.

Нагадаємо, 24 грудня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження банків фінансової інклюзії.

Ми у соцмережах
TrueUA - Telegram TrueUA - Facebook TrueUA - X
Завантажити ще
Реклама