Якого рівня досягне інфляція у 2024 році: оновлений прогноз Нацбанку

Інфляція в Україні дещо зросте та наприкінці 2024 року становитиме 8,5%. Проте надалі, у 2025-2026 роках, очікується її розворот у бік зниження. 

Про це повідомила прес-служба Національного банку України.

За даними інфляційного звіту НБУ за липень, у поточному році інфляція помірно пришвидшиться, однак вже наступного року знизиться до 6,6%, а у 2026 році — повернеться до цілі НБУ 5%.

Чого очікувати від інфляції у 2024 році?

Прискорення інфляції протягом наступних трьох кварталів відображатиме вичерпання впливу значних торішніх урожаїв, подальший тиск на витрати бізнесу через дефіцит електроенергії та брак працівників, перегляд акцизних податків та несприятливий вплив літньої посухи.

Водночас інфляція залишиться помірною — 8,5% на кінець 2024 року. Зниженню інфляції у 2025–2026 роках сприятиме виважена монетарна політика НБУ, уповільнення зростання зовнішніх цін, поступова нормалізація функціонування економіки та поліпшення ситуації в енергетиці.

Що впливатиме на рівень інфляції?

Тривалість та характер російської війни й надалі матимуть значний вплив на інфляційні процеси та економічний розвиток України. Бойові дії в Україні унеможливлюватимуть повернення економіки до нормальних умов функціонування та ускладнюватимуть закріплення інфляції на рівні цілі НБУ.

Зберігаються й інші ризики, зокрема:

• виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;
• перенесення на ціни окремих нових податків для бізнесу, запровадження яких наразі дискутується на державному рівні;
• подальші пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій.

Зберігається також ризик суттєвішого зниження обсягів підтримки України міжнародними партнерами, зокрема внаслідок електоральних циклів у багатьох країнах.

Як інфляція вплинула на ціни?

Стійкість фундаментального інфляційного тиску значною мірою відображала подальше зростання витрат бізнесу через збереження високих безпекових ризиків, підвищення оплати праці в умовах дефіциту кадрів, а також складної ситуації в енергетиці. Також поступово вичерпувалися ефекти від значних тогорічних врожаїв. Зокрема під впливом цих чинників пришвидшилося подорожчання оброблених харчових продуктів.

Підтримували ціновий тиск й ефекти перенесення від послаблення обмінного курсу гривні, хоча інфляційні очікування продемонстрували певний рівень стійкості до девальваційних процесів. Так, інфляційні очікування надалі поліпшувалися впродовж майже всього першого півріччя, попри вплив послаблення обмінного курсу на ціни підприємств згідно з результатами опитувань щодо їх ділових очікувань. Проте курсові ефекти разом із збільшенням інших витрат бізнесу та посиленням впливу попиту усе-таки зумовили відновлення зростання цін на непродовольчі товари.

Нагадаємо, 25 липня правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку.