Європейський Союз прискорює створення "стіни дронів" на східному кордоні. Україна поділилася технологіями, які вже довели ефективність проти російського вторгнення.
Як повідомляє газета Financial Times, приводом для цього стали нові інциденти з порушенням повітряного простору країн-членів Північноатлантичного альянсу російськими дронами.
Газета зауважує, що нещодавні події в Польщі та Румунії показали, що НАТО доводиться використовувати дороге озброєння проти дешевих дронів, що створює вразливість, якою РФ може скористатися. Задля того, щоб закрити цю прогалину, Брюссель запропонував країнам Євросоюзу використовувати спільне фінансування і закуповувати перевірені системи.
Після того, як в Польщу залетіли близько 19 російських дронів, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа має "побудувати стіну дронів". За її словами, це буде "загальноєвропейська спроможність, розроблена і впроваджена разом, яка зможе реагувати в реальному часі".
Також вона анонсувала створення "альянсу дронів" із Києвом. На це було виділено шість мільярдів євро для перетворення українських напрацювань на військові переваги та спільне виробництво. Польща, країни Балтії та Фінляндія вже заявили про плани зміцнити кордони. Втім, європейські чиновники наголошують, що це буде ефективно тільки за єдиного підходу та інтеграції технологій.
"Оборона Європи занадто фрагментована. У цій сфері потрібно більше координації", — зазначив неназваний представник ЄС.
За його словами, Росія використає слабкі місця, якщо країни діятимуть неузгоджено. На оборону східного флангу країни НАТО отримають майже 100 млрд євро із загальних кредитів ЄС на 150 мільярдів. Ці кошти допоможуть фінансувати проект "стіни дронів", заявив представник Єврокомісії Томас Реньє.
Financial Times зазначає, що тим часом НАТО запустило місію Eastern Sentry. У ході цієї місії залучено винищувачі, кораблі та розвідувальні системи, розміщені від Фінляндії до Болгарії.
"Європа активно використовує досвід України у протидії безпілотникам. Київ від початку повномасштабного вторгнення розробив дешевші методи боротьби з дронами-камікадзе", — зазначає газета.
Українські IT-компанії створили систему акустичних сенсорів, що визначають дрони типу "Шахед" за звуком. Інформацію передають мобільним групам із зенітними гарматами і кулеметами, що набагато дешевше за використання ракет. Своєю чергою, президент Володимир Зеленський запропонував Польщі навчання фахівців із боротьби з дронами. У Варшаві підтвердили, що ведуться переговори про розширення співпраці в цій сфері.
Також газета відзначає, що Литва вже переймає практику України і формує мобільні групи для боротьби з дронами. Латвія також впроваджує акустичну систему, а Румунія вивчає, як адаптувати український досвід.
"Використання дорогого озброєння проти дешевих дронів занадто затратне. Ми шукаємо розумніші рішення", — заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
У Фінляндії зауважили, що дронова війна змінила характер сучасних конфліктів. Генерал Маркку Віітасаарі наголосив, що наразі необхідно розвивати нові методи боротьби з безпілотниками. Частина рішень уже існує, але потрібні нові технології.
Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що після нещодавніх порушень російськими безпілотниками повітряного простору Польщі та Румунії польський уряд відродив розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших вторгнень Росії. Втім, політичні вагання та військові обмеження створюють явні перешкоди.