Їх вбила Росія: історії українських дітей, життя яких забрала війна
У четвер, 20 листопада, в Україні відзначають Міжнародний день захисту дітей. Сьогодні, під час великої війни, питання захисту здоров’я і добробуту дітей набуло особливої актуальності. За даними Офісу генерального прокурора, станом на жовтень 2025 року російські війська вбили 661 українську дитину. Також внаслідок російських обстрілів поранено 2203 дитини. До того ж окупанти викрали й депортували понад 19 тисяч дітей, здійснили щонайменше 23 випадки сексуального насильства проти неповнолітніх українців.
TrueUA у Міжнародний день захисту дітей зібрав кілька історій, які не можна забути. Це голоси тих, хто не встиг вирости. Це правда, яку мають почути всі. Більшість фактів загибелі неповнолітніх співгромадян, на жаль, дізнатися неможливо. Та кожна відома історія — це не просто статистика, а зупинене дитинство, нездійснені мрії й родини, які вже не будуть повними.
Ми згадуємо цих дітей не лише для того, щоб вшанувати їхню пам’ять, а й щоб нагадати світу: українці досі щодня живуть під загрозою російських обстрілів. Їхні життя мають бути захищені — не лише сьогодні, а щодня.
Єлизавета Дмитрієва
Чотирирічна Ліза з Вінниці загинула 14 липня 2022 року. Раніше того ж дня, до атаки, мати Лізи Ірина опублікувала в соцмережах відео спільної прогулянки до логопеда, на якому дівчинка йшла поруч, штовхаючи рожевий візок. Після удару ракетами по Вінниці світ облетіли фотографії, зроблені на місці ракетного удару: закривавлений візок Лізи лежав на боці, а поряд з ним лежало дитяче тіло…
Після ракетного удару, який вбив Лізу, її мама потрапила до лікарні з травмами. З дівчинкою попрощалися 17 липня 2022 року. На похороні священник розплакався і сказав, що "зло не може перемогти". Ірина Дмитрієва не змогла бути присутньою на похороні своєї єдиної доньки, оскільки все ще перебувала у важкому стані в лікарні.
У Лізи був вроджений синдром Дауна. Про діагноз стало відомо ще до народження, лікарі відмовляли народжувати, але сім'я вирішила все одно залишити дитину, оскільки "хотіли показати Лізі світ". Попри недугу, дівчинка росла активною та розумною. Лікарі відзначали значний прогрес у розвитку маленької Лізи.
Родина Базилевичів
Вночі 4 вересня 2024 року війська країни-агресорки атакували Львів. Під час цієї атаки росіяни вбили одразу трьох дітей — Емілію, Дарину та Ярину Базилевич. Разом з дівчатками загинула і їхня мати. Живим із родини лишився лише батько Ярослав Базилевич, який у момент влучання повернувся зі сходової клітки до квартири по воду й вижив.
Дарина та Ярина були пластунками, а наймолодшій доньці Базилевичів Емілії було лише сім. Вона перейшла у другий клас. 18-річна Дарина Базилевич навчалася на другому курсі програми "Культурологія" гуманітарного факультету Українського католицького університету. 21-річна Ярина Базилевич працювала програмною менеджеркою в офісі "Львів — молодіжна столиця Європи 2025". Матір та трьох доньок поховали 6 вересня у Львові на Личаківському кладовищі.
Родина Кулик
У Кривому Розі 11 листопада 2024 року російська ракета вбила трьох дітей — двомісячну Уляну, Демида, якому було два роки й дев'ять місяців та 10-річного Кирила Куликів. Разом з дітьми загинула і їхня мати Олена, якій було лише 32 роки. У момент вибуху жінка годувала малечу в спальні. Вижив лише 33-річний батько, який під час удару перебував в іншій кімнаті та впав на нижній поверх.
Родина Мартинюків
У ніч на 25 травня 2025 року внаслідок комбінованої атаки Росії на Житомирщині загинули троє дітей з родини Мартинюків — восьмирічний Станіслав, 12-річна Тамара та 17-річний Роман.
Найстарший Роман цього року мав закінчувати школу та готувався до випускного вечора. Молодші — Станіслав та Тамара — навчалися у шостому та третьому класі.
Удар по дитячому майданчику у Кривому Розі
4 квітня 2025 році російська ракета поцілила по Кривому Рогу. В епіцентрі удару опинився дитячий майданчик, на якому гралися діти. Внаслідок обстрілу загинули дев'ятеро дітей:
- Тимофій (3 роки);
- Аріна (7 років);
- Радислав (7 років);
- Герман (9 років);
- Аліна (15 років);
- Данило (15 років);
- Микита (15 років);
- Костянтин (16 років);
- Нікіта (17 років).
Злата Розточил — уламок ракети влучив у серце
Чотирирічна Злата постраждала під час ракетного удару по Одесі 29 квітня 2024 року. Уламок російської ракети влучив у серце дитини. Лікарі майже місяць боролися за життя 4-річної дівчинки. Вона перенесла операцію на серці й весь час перебувала у комі.
23 травня серце Злати зупинилося. 26 травня в Одесі відбулася церемонія прощання з дівчинкою. Батько маленької Злати попросив, щоб люди не приходили в чорному на церемонію прощання, адже донечка не любила цей колір, тому всі присутні на церемонії були одягнуте у біле.
Родина Манько
13 березня 2022 року в Чернігові ворожа бомба забрала життя одразу трьох дітей із родини Манько. Переночувавши в холодному вогкому підвалі, тато Кирило, мама Тетяна, Мілана, її братик-двійнятко Матвій і 12-річна сестра Софія піднялися у свою кімнату в гуртожитку на восьмому поверсі. Тієї ж миті російські військові скинули на будівлю бомби. Уся родина загинула.
Мілана та Матвій народилися в Чернігові. Дівчинка мала чудовий голос, який разом із сестрою Софією успадкувала від мами. Рідні чекали, поки дівчинка трохи підросте, щоб віддати її на заняття з вокалу. У 2021 році Мілана й Матвій пішли до дитсадка.
Богдан, Єва та Руслан Самофалови
Життя дев'ятирічного Богдана, трирічної Єви та семирічного Руслана забрала ворожа ракета 6 січня 2024 року. Цього дня діти разом із батьками прийшли до бабусі в гості. Коли родина зібралася разом, у дім прилетіла ворожа ракета. Дітей врятувати не вдалося. Натомість батьки та бабуся залишилися живими. Після загибелі дітей їхній батько пішов служити у лави ЗСУ.
Софія та Іван Федько
24 лютого 2022 року дітей жорстко розстріляли російські окупанти. Родина хотіла евакуюватись із Херсонщини. Їхній автомобіль обстріляли рашисти під Новою Каховкою. Загинули всі, хто був у автівці, — мама Ірина, бабуся Анна, дідусь Олег та двоє дітей.
Родичі загиблих, які були на місці події, розповідали, що Софія загинула не одразу. Її відвезли у лікарню, але дівчинку не змогли врятувати.
Анастасія Гриців
Внаслідок атаки російської армії на село Лапаївка у Львівській області в ніч на 5 жовтня загинула 15-річна Анастасія Гриців. Ворожий удар забрав життя усієї родини. У будинок, де проживала родина, було пряме влучання.
Дівчина навчалася у 10 класі Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи. У навчальному закладі пригадують, що вона була тендітною, усміхненою та лагідною. Батько 15-річної загиблої захищає Україну в складі ЗСУ.
Руслан Бобик
19 листопада 2025 року російська ракета забрала життя 17-річного студента з Тернополя Руслана. Він навчався у "Тернопільському фаховому коледжі ТНТУ ім. І.Пулюя". Адміністрація коледжу розповідала, що загиблий був ініціативним, добрим, щирим, веселим і життєрадісним. Кураторка хлопця пригадує, що Руслан легко знаходив спільну мову з усіма, тому нього було багато друзів не тільки в групі, а й по всьому коледжу.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про найкривавіші теракти Росії з початку повномасштабного вторгнення.