Загадкова частинка могла пояснити, чому існує Всесвіт: що з’ясували фізики
Нещодавно стало відомо про дослідження фізиків із Великої Британії та Індії, які запропонували можливе пояснення того, чому у Всесвіті переважає матерія, а не антиматерія. Науковці припускають, що ключову роль у цьому могли відіграти важкі нейтрино, які досі залишалися поза основною увагою дослідників.
Про це повідомляє Daily Mail із посиланням на дослідження. Так, згідно із сучасними теоріями, після Великого вибуху матерія й антиматерія мали утворитися приблизно в однакових кількостях. Коли вони стикаються, то анігілюють, перетворюючись на енергію. Однак Всесвіт, який ми спостерігаємо, складається переважно з матерії, що й дає змогу існувати зіркам, планетам і життю.
Це явище називають асиметрією матерії та антиматерії. Фізики з Університету Саутгемптона та Індійського технологічного інституту в Канпурі вважають, що пояснити його можуть важкі правосторонні нейтрино — гіпотетичні частинки, які дуже слабко взаємодіють з іншими формами матерії.
"Це нейтрино часто відкидали через його слабку взаємодію з іншими частинками та велику масу, вважаючи неважливим для багатьох моделей фізики елементарних частинок", — пояснив співавтор дослідження, фізик Університету Саутгемптона Рішав Рошан.
За словами науковця, потенційний вплив цієї частинки на космологію та взаємодію частинок раніше не отримував належної уваги.
Дослідники припускають, що важкі нейтрино могли впливати на умови в ранньому Всесвіті. Через слабку взаємодію з іншими частинками та повільний розпад вони могли тимчасово мати більше енергії, ніж усе навколишнє випромінювання. Це могло прискорити розширення Всесвіту й змінити умови, за яких формувалися матерія та антиматерія.
"Важкі правосторонні нейтрино можуть впливати на утворення матерії та антиматерії. Змінюючи взаємодію і розпад частинок у ранньому Всесвіті, вони можуть сприяти появі більшої кількості матерії", — зазначив Рошан.
За розрахунками фізиків, навіть незначна перевага матерії (приблизно одна додаткова частинка на мільярд) могла залишити достатньо речовини після анігіляції, щоб сформувався Всесвіт, який ми бачимо сьогодні.
Водночас це поки лише теоретична гіпотеза: існування таких важких нейтрино ще не доведене. Науковці сподіваються перевірити свої припущення за допомогою майбутніх експериментів у фізиці.
Додамо, раніше космічний телескоп Джеймса Вебба двічі зафіксував незвичну лінію випромінювання в ділянці космосу, де попередні спостереження не виявили жодного об’єкта. Науковці розглядають кілька можливих пояснень, зокрема вибух наднової або активність чорної діри, однак поки не можуть встановити джерело сигналу.
Читайте також: Троє роботів досліджуватимуть Місяць самостійно: NASA готує незвичну місію
